Читати книгу - "МВА за 10 днів"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
1. Бездоганний правовий титул може переходити до «добросовісного покупця». Ви як покупець не знаєте про існування дефектного правового титулу.
2. Якщо ви купуєте в роздрібного продавця, що вже продає товари такого самого типу іншим, то ви «звичайний покупець». Покупець може мати бездоганний правовий титул, навіть якщо у роздрібного продавця такого титулу немає.
3. Якщо ви купуєте в дилера, що займається цим типом товарів, то навіть якщо дилер отримав товари на залежне утримання, ви є «звичайним покупцем». Покупець може мати необмежений правовий титул, навіть якщо дилер не є власником товару.
Договори на постачання товару. Є кілька термінів, що вказуються на транспортних документах і рахунках, і зазначають, коли ризик втрати товару переходить від продавця до покупця: найчастіше використовують позначення FOB, франко-борт. У точці FOB ризик втрати товару переходить до покупця. Також на рахунках може стояти термін CIF. У ціну CIF входить вартість товару, страхування та фрахту.
Відповідальність за якість продукції. Відповідальність за якість продукції пов’язана з гарантіями, які виробники та продавці дають на свою продукцію. Прямі гарантії — це письмові або усні обіцянки щодо якісних характеристик продукту. Непрямі гарантії — це обіцянки, які надаються в процесі продажу товару й не потребують письмової фіксації чи проговорення. Придатність для продажу — непряма гарантія, що свідчить про придатність товарів для стандартного використання, для якого їх було створено. Ручка створена для письма, а не для хірургічних операцій. Гарантія придатності — це ще одна непряма гарантія, що більш прицільно стосується конкретного призначення, для якого продавець свідомо продає цей товар. Якщо продавець свідомо продає товар для певного призначення, цей товар повинен виконувати таку функцію. Сувора відповідальність — також непряма гарантія, що поширюється на непридатність товару при належному використанні функціонувати безпечним та ефективним чином, як того очікують від нього у розумних межах.
Закон про шахрайство. Положення цього закону вимагають укладення певних важливих договорів у письмовій формі з метою запобігання шахрайству. Договори, що стосуються шести тем, поданих далі, мають бути складені письмово:
1. Продаж товарів вартістю у 500 $ і вище.
2. Продаж землі.
3. Контракти на надання послуг із терміном виконання понад рік.
4. Обіцянка сплатити борг іншої людини.
5. Обіцянка розпорядника майна сплатити витрати на утримання майна із власної кишені.
6. Обіцянки щодо посагу у шлюбному договорі.
Договір не обов’язково має бути одним письмовим документом. Якщо сторона, до якої пред’являють позов, підписала кілька документів, які можна з’єднати воєдино, то їх можна трактувати як діючий договір.
Правило усного свідчення. Правило усного свідчення забороняє сторонам оскаржувати письмовий договір наведенням доказів, що не є частиною цього договору. Однак це правило має багато винятків, що робить його радше рекомендацією, ніж суворою нормою.
Скажімо, свідчення про те, що договір було укладено під тиском або шахрайським способом, може бути допустимим доказом, який суд розгляне окремо від договору.
Правило невтручання третьої сторони. Це правило дає можливість висувати позов, що стосується договору, лише сторонам цього договору. Рамки можна розширити для людей, яким передають права, створені цим договором, або для бенефіціарів третіх сторін, що отримують продукти виконання договору.
Форс-мажор. Стихійні лиха, наприклад, урагани чи повені, можуть слугувати прийнятним виправданням невиконання умов договору. Форс-мажор часто описують у договорі окремим розділом.
Новація. У договорі між двома сторонами одна сторона може передати свої зобов’язання третій стороні і звільнитися від виконання контракту. Нововведена третя сторона перебирає ці зобов’язання та обов’язки щодо виконання умов договору. Коли людина бере на себе чужу іпотеку — це приклад новації.
Елементи договірного судочинства. Судові справи повинні містити такі складові:
1. Підтвердження існування договору.
2. Порушення або невиконання договору.
3. Підтвердження нанесених збитків.
Якщо у договір внесено пункт із покаранням за невиконання його умов, він має назву штрафної пені.
Єдиний комерційний кодекс (ЄКК), Статті 3 та 4: Комерційні цінні папери
Комерційні цінні папери — це документи, які власник може продавати незалежно від того, хто їх випустив. Такими короткостроковими грошовими зобов’язаннями є банківські чеки. Щоб виконувати функцію короткострокового грошового зобов’язання, документ повинен мати такі характеристики:
1. Він повинен бути у письмовій формі.
2. Він має бути підписаний стороною, що обіцяє здійснити оплату.
3. Він має містити безумовне зобов’язання щодо оплати.
4. Він повинен визначати чітко встановлену грошову суму.
5. Він має підлягати виплаті на вимогу чи до певного моменту часу.
6. Він має підлягати виплаті за розпорядженням певної людини або на пред’явника.
Ці короткострокові грошові зобов’язання часто стають об’єктами незаконної торгівлі, потрапляючи в руки людей, які продають їх добросовісним покупцям. Законний власник може мати більше прав, ніж має продавець, якщо під час купівлі зобов’язань покупець не підозрює про те, що продавець не є законним власником.
Договори про посередництво
Посередництво — це правові відносини двох сторін, де одна людина здійснює щось від імені іншої. Хоч посередництво і не входить до ЄКК, воно є ключовою складовою економічного права. Посередництво як правові відносини може відбуватися чотирма шляхами:
1. Договір. У межах письмового, усного чи мовчазного договору сторони укладають домовленість про посередництво, і перша особа відповідає за дії свого посередника, вчинені від її імені.
2. Ратифікація. Особа приймає результати дій іншої особи, яка діє замість як посередник. Ця особа відповідає за діяльність посередника.
3. Неспростовна правова презумпція. Особа дозволяє іншій особі діяти як її посередник і дає іншим знати про існування таких відносин. Відповідальність виникає, коли інша сторона виконує якісь дії замість цього агента на основі посередницьких відносин.
4. Необхідність. Якщо особа в певній ситуації не може діяти самостійно, а інша особа добросовісно їй допомагає, це домовленість про посередництво.
Закон про банкрутство
Боржників більше не саджають у тюрми. Закон про банкрутство надає людям і компаніям механізм, завдяки якому можна почати спочатку або здійснити оплату на більш вигідних умовах.
Глава 7. Фідуціар розпродує залишки активів компанії, щоб сплатити борги якомога ефективніше. Після банкрутства борги, за винятком спеціальних боргів — аліментів та допомоги на утримання дитини, — погашаються.
Глава 11. Службовець, назначений судом, утверджує план реструктуризації, щоб виплатити борги із часом. Особа або компанія продовжує свою діяльність із реструктуризованим борговим навантаженням. Виплати кредиторам теоретично не повинні бути меншими, ніж вони були б відповідно до розділу 7 Закону про банкрутство.
Глава 13. Ця форма банкрутства фізичних осіб стосується фізичних осіб, які мають регулярний дохід, а також до 100 000 $ незабезпеченого боргу і до 350 000 $ забезпеченого боргу. Боржник подає до суду план виплат із максимальним періодом виплат у п’ять років.
Єдиний комерційний кодекс (ЄКК), Стаття 9: Операції із забезпеченням
Це зведення правил поширюється на дії кредиторів з метою захисту їхніх майнових прав на персональне майно та рухоме майно, прив’язане до нерухомого, від претензій інших третіх сторін. Ці захищені права мають назву забезпечувальних інтересів.
Кредитор може мати забезпечувальний інтерес, якщо боржник надасть кредиторові забезпечення,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «МВА за 10 днів», після закриття браузера.