Читати книгу - "Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України"

одноразовий платіж на користь кредитора кредитор вправі стягнути відповідну грошову суму, звернувшись з позовом до суду. Суд за наявності підстави задовольняє позов, а питання про те, на яке майно звертається стягнення, вирішується Законом «Про виконавче провадження» [100]. Ці правила і застосовуються поряд з положенням, яке формулюється в абзаці другому ч. 2 ст. 1282 ЦК. Було б некоректним із цього положення виводити та застосовувати правило про те, що кредитори спадкодавця не мають права на задоволення своїх вимог до спадкоємців за рахунок іншого майна спадкоємця, якщо отримане спадкоємцем у спадщину майно не збереглося в натурі. Інша справа, що спадкоємець має право доводити, що вартість отриманого ним у спадок майна, яке не збереглося в натурі, є меншою, ніж сума вимог, пред’явлених до нього кредиторами спадкодавця. Стаття 1283. Охорона спадкового майна

1. Охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями.

2. Нотаріус за місцем відкриття спадщини, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, — відповідні органи місцевого самоврядування з власної ініціативи або за заявою спадкоємців вживають заходів щодо охорони спадкового майна.

3. Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини.

4. Витрати на охорону спадкового майна відшкодовуються спадкоємцями відповідно до їхньої частки у спадщині.

1. Охороною спадкового майна забезпечуються інтереси спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів, а також прав органів місцевого самоврядування, що випливають із ст. 1277 ЦК. Метою охорони є збереження спадкового майна.

2. Обов’язок вжиття заходів щодо охорони спадкового майна покладається на нотаріусів за місцем відкриття спадщини. У населених пунктах, де немає нотаріусів, ці обов’язки несуть органи місцевого самоврядування. Нотаріус, органи місцевого самоврядування вживають заходів щодо охорони спадкового майна за заявою спадкоємців або з власної ініціативи.

Заходи щодо охорони спадкового майна нотаріус, орган місцевого самоврядування вживають безпосередньо або шляхом доручення нотаріусам або посадовим особам виконкомів місцевих рад за місцезнаходженням спадкового майна. Нотаріуси і посадові особи, яким дані такі доручення, повідомляють нотаріуса за місцем відкриття спадщини про вжиті заходи щодо охорони спадкового майна (ст. 60 Закону «Про нотаріат» [57]).

3. З метою охорони спадкового майна проводиться його опис. Опис проводиться за участю заінтересованих осіб, якщо вони того бажають, і не менше як двох свідків. Присутність виконавця заповіту, якщо такий призначений відповідно до ст. 1286 ЦК, є обов’язковою.

4. Відповідно до ч. 3 ст. 1283 ЦК охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. У разі наявності умов для визнання спадщини відумерлою (ч. 5 ст. 1277 ЦК) охорона спадщини здійснюється до визнання її відумерлою, як це передбачено ч. 5 ст. 1277 ЦК.

Стаття 1284. Охорона спадкового майна виконавцем заповіту

1. Якщо спадкування здійснюється не лише за заповітом, а й за законом, виконавець заповіту, якого призначив спадкодавець, вживає заходів щодо охорони всієї спадщини.

2. Спадкоємці за законом мають право призначити іншу особу, яка вживатиме заходів щодо охорони частини спадщини, що спадкується за законом.

1. Охорона спадкового майна у ст. 1284 ЦК розуміється широко і включає до себе як управління, так і зберігання.

2. Якщо спадкодавець призначив виконавця заповіту, останній здійснює охорону спадкового майна. У разі коли спадкування здійснюється не тільки за заповітом, а й за законом, спадкоємці за законом вправі призначити іншу (ніж виконавець заповіту) особу, яка буде вживати заходів щодо охорони майна, що спадкується за законом.

Стаття 1285. Управління спадщиною

1. Якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, — відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.

2. Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з’явлення спадкоємців або до прийняття спадщини.

3. Особа, яка управляє спадщиною, має право на плату за виконання своїх повноважень.

1. Договір на управління спадщиною укладається нотаріусом (органом місцевого самоврядування — за відсутності в даному населеному пункті нотаріуса) з управителем за відсутності спадкоємців або виконавця заповіту. Цей договір припиняється (він укладається під скасувальною умовою) у разі надходження до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини.

ГЛАВА 88 ВИКОНАННЯ ЗАПОВІТУ
Стаття 1286. Право заповідача на призначення виконавця заповіту

1. Заповідач може доручити виконання заповіту фізичній особі з повною цивільною дієздатністю або юридичній особі (виконавцеві заповіту).

2. Якщо заповіт складено на користь кількох осіб, виконання заповіту може бути доручено будь-кому з них.

3. Якщо заповіт складено на користь однієї особи, виконання заповіту може бути покладено на особу, яка не є спадкоємцем за заповітом.

1. Заповідач вільний у виборі виконавця заповіту, про якого він має вказати у заповіті. Виконавцем заповіту може бути будь-яка фізична особа, до якої пред’являється тільки вимога наявності повної цивільної дієздатності, або юридична особа. Виконавцем заповіту може бути одна із осіб, на користь яких складено заповіт.