Читати книгу - "Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України"

1. Спадкоємці мають право пред’явити позов про усунення виконавця заповіту, призначеного заповідачем, від виконання ним своїх повноважень, якщо він не може забезпечити виконання волі заповідача.

2. Якщо заповідач не призначив виконавця заповіту або якщо особа, яка була ним призначена, відмовилася від виконання заповіту або була усунена від виконання заповіту, спадкоємці мають право обрати виконавця з числа спадкоємців або призначити виконавцем заповіту іншу особу.

3. Якщо спадкоємці не можуть досягти згоди щодо призначення виконавця заповіту, він на вимогу одного із них може бути призначений судом.

1. Усунення виконавця заповіту, призначеного спадкодавцем, від виконання його повноважень може здійснюватись за рішенням суду, яке приймається за позовом спадкоємців. Таке рішення суд приймає за наявності доказів того, що виконавець заповіту не може забезпечити виконання волі заповідача з причин нездатності до виконання відповідних обов’язків, недбалого ставлення до їх виконання або інших причин.

2. У разі усунення виконавця заповіту судом спадкоємці мають право обрати виконавця із числа спадкоємців або призначити виконавцем заповіту іншу особу. Таке саме право спадкоємці мають у разі, коли заповідач не призначив виконавця заповіту або коли особа, призначена виконавцем заповіту, відмовилася від виконання заповіту. У разі недосягнення між спадкоємцями згоди щодо призначення виконавця заповіту спір за позовом одного чи декількох спадкоємців вирішується судом.

1. Виконавець заповіту може бути призначений нотаріусом за місцем відкриття спадщини, якщо заповідач не призначив виконавця заповіту або якщо виконавець заповіту відмовився від виконання заповіту чи був усунений від його виконання і якщо цього потребують інтереси спадкоємців.

1. Право призначення виконавця заповіту надається нотаріусу за місцем відкриття спадщини в тих самих випадках, в яких ст. 1287 ЦК надає право спадкоємцям призначити виконавця заповіту. Але повноваження нотаріуса на призначення виконавця заповіту обмежуються тими випадками, коли між спадкоємцями немає спору щодо кандидатури виконавця заповіту. За наявності спору виконавець заповіту призначається судом відповідно до ч. 3 ст. 1287 ЦК. Спадкоємці (всі разом або один із них) вправі оскаржити дії нотаріуса за правилами позовного провадження, встановленого Цивільним процесуальним кодексом [33].

1. Особа може бути призначена виконавцем заповіту лише за її згодою.

2. Згода особи бути виконавцем заповіту може бути виражена на тексті самого заповіту або додана до нього.

3. Особа може подати до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяву про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини.

1. Призначення особи виконавцем заповіту можливе тільки за наявності її згоди. Згода може бути виражена на тексті заповіту, може бути додана до заповіту, а може бути дана виконавцем заповіту після відкриття спадщини. В останньому випадку згода має бути надана нотаріусу, оскільки він видає виконавцю заповіту свідоцтво.

1. Виконавець заповіту зобов’язаний:

1) вжити заходів щодо охорони спадкового майна;

2) вжити заходів щодо повідомлення спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів про відкриття спадщини;

3) вимагати від боржників спадкодавця виконання ними своїх зобов’язань;

4) управляти спадщиною;

5) забезпечити одержання кожним із спадкоємців частки спадщини, яка визначена у заповіті;

6) забезпечити одержання частки у спадщині особами, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.

2. Виконавець заповіту зобов’язаний забезпечити виконання спадкоємцями дій, до яких вони були зобов’язані заповітом.

3. Повноваження виконавця заповіту посвідчуються документом, який видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

1. З метою належного виконання своїх повноважень виконавець заповіту може ставити до відповідних зобов’язаних осіб вимоги та звертатись до суду з позовами на захист прав та інтересів спадкоємців та відказоодержувачів.

2. Спадкоємці, відказоодержувачі, інші особи можуть оспорити дії чи бездіяльність виконавця заповіту шляхом пред’явлення позову в суді, якщо цими діями чи бездіяльністю порушуються права або інтереси зазначених осіб.

1. Заповідач має право визначити у заповіті те майно (в натурі або у грошах), яке виконавець заповіту має право одержати зі складу спадщини як плату за виконання своїх повноважень.

2. Якщо розмір плати не визначений заповідачем, він може бути визначений за домовленістю виконавця заповіту та спадкоємців, а в разі спору — судом.

3. Виконавець заповіту має право вимагати від спадкоємців відшкодування тих витрат, які були ним зроблені для охорони спадщини, управління нею та виконання заповіту.

1. Майно в натурі або гроші (із складу спадщини), які виконавець заповіту вправі отримати за виконання своїх обов’язків, можуть бути визначені в заповіті. Якщо заповітом розмір плати виконавцеві