Читати книгу - "Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України"

2. Виконавець заповіту, крім права на отримання плати за виконання повноважень виконавця заповіту, має право на відшкодування витрат, які були здійснені ним з метою охорони спадщини, управління нею на виконання заповіту.

1. Спадкоємці мають право контролювати дії виконавця заповіту.

2. Якщо спадкоємцями є малолітні, неповнолітні, недієздатні особи або особи, цивільна дієздатність яких обмежена, контроль за виконанням заповіту здійснюють батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники, а також орган опіки та піклування.

3. За вимогою осіб, визначених частинами першою і другою цієї статті, виконавець заповіту повинен звітувати про дії, які були ним вчинені щодо виконання заповіту.

4. Після виконання заповіту виконавець заповіту подає спадкоємцям або їхнім законним представникам звіт про виконання своїх повноважень.

1. Спадкоємцям надається право контролювати дії виконавця заповіту. В інтересах спадкоємців, які є малолітніми, неповнолітніми, недієздатними, осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, контроль за виконанням заповіту здійснюють батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники, а також органи опіки та піклування. Виконавець заповіту повинен звітувати перед особами, яким надається право контролювати виконання заповіту, на їх вимогу про дії, вчинені на виконання заповіту. Виконавець заповіту зобов’язаний надати спадкоємцям звіт про виконання заповіту також після виконання заповіту.

1. Спадкоємці, їхні законні представники, а також орган опіки та піклування мають право оскаржити до суду дії виконавця заповіту, якщо вони не відповідають цьому Кодексу, іншим законам, порушують інтереси спадкоємців.

2. До вимог про визнання неправомірними дій виконавця заповіту застосовується позовна давність в один рік.

1. Дії виконавця заповіту можуть бути оскаржені шляхом звернення спадкоємців, їх законних представників, органу опіки та піклування з позовом до суду. Підставою звернення до суду може бути не тільки порушення виконавцем заповіту вимог Цивільного кодексу, інших законів, а й порушення інтересів спадкоємців. Це відповідає загальній позиції законодавця, який значно розширив можливості захисту в суді інтересів учасників цивільних відносин (ч. 2 ст. 15 ЦК).

2. Оскарження до суду дій виконавця заповіту здійснюється шляхом пред’явлення позову про визнання дій виконавця заповіту неправомірними. Не зовсім правильним було б формулювати при цьому вимогу про визнання його дій незаконними, оскільки таке передбачено стосовно рішень, дій чи бездіяльності відповідних органів, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК). Вимога про визнання дій виконавця заповіту неправомірними може бути доповнена іншими вимогами, що відповідають змісту порушеного права чи інтересу та характеру порушення. До цих вимог застосовується позовна давність тривалістю в один рік.

1. Повноваження виконавця заповіту тривають до повного здійснення волі спадкодавця, яка виражена у заповіті.

2. Чинність повноважень виконавця заповіту припиняється нотаріусом за місцем відкриття спадщини за погодженням із спадкоємцями та відказоодержувачами.

3. Після припинення повноважень виконавець заповіту повинен повернути нотаріусові документ, який був йому виданий (частина третя статті 1290 цього Кодексу).

4. У разі неповернення виконавцем заповіту документа, який засвідчував його повноваження, спадкоємці мають право витребувати документ, а також вимагати відшкодування завданих їм збитків.

1. Нотаріус за місцем відкриття спадщини за погодженням із спадкоємцями та відказоодержувачами припиняє чинність повноважень виконавця заповіту після повного здійснення волі заповідача, яка виражена в заповіті. З цього приводу нотаріус має прийняти постанову.

2. У зв’язку з припиненням повноважень виконавець заповіту повинен повернути нотаріусові свідоцтво виконавця заповіту. Частина 4 ст. 1294 ЦК формулює одне із небагатьох у чинному законодавстві правил про можливість пред’явлення позову про витребування документа. Зазвичай у судах такі позови розуміють мало. До того ж відповідачі за такими позовами посилаються на втрату або знищення документа, вимога про витребування якого пред’явлена. Крім того, спадкоємцям надається право стягнення з виконавця збитків, завданих неповерненням свідоцтва виконавця заповіту, але саме завдання збитків неповерненням свідоцтва є маловірогідним.

1. Виконавець заповіту, незалежно від того, ким його було призначено, має право відмовитися від здійснення своїх повноважень.

2. Виконавець заповіту зобов’язаний негайно повідомити спадкоємців, а також інших осіб, щодо яких він повинен був вчинити певні дії, про відмову від здійснення своїх повноважень.

3. Виконавець заповіту не може відмовитися від здійснення своїх повноважень у разі необхідності вчинення невідкладних дій, зволікання з якими загрожує завданням збитків спадкоємцям.

4. Виконавець заповіту відповідає перед спадкоємцями за збитки, що були їм завдані у зв’язку з невиконанням вимог, встановлених у частинах другій та третій цієї статті.

1. Виконавцю заповіту надається право будь-коли відмовитись від виконання заповіту. При цьому за аналогією мають застосовуватись правила ч. З, 4 ст. 1294 ЦК щодо повернення нотаріусові свідоцтва виконавця заповіту. Крім того, на виконавця заповіту покладається обов’язок негайно повідомити спадкоємців, а також інших осіб, щодо яких він повинен був вчинити певні дії, про відмову від здійснення своїх повноважень. Але у разі необхідності вчинення невідкладних дій, зволікання з якими загрожує заподіянням збитків спадкоємцям, виконавець заповіту не може відмовитись