Читати книгу - "Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України"

2. Санкцією за порушення виконавцем заповіту обов’язків негайно повідомити про відмову від здійснення своїх повноважень, порушення заборони на таку відмову у разі необхідності здійснення невідкладних дій є покладення на виконавця заповіту обов’язку відшкодувати завдані спадкоємцям збитки.

1. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

2. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

3. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

1. За загальним правилом ч. 1 ст. 1296 ЦК спадкоємець, який прийняв спадщину, має право отримати свідоцтво про право на спадщину. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Разом з тим відсутність свідоцтва про право на спадщину може перешкоджати реалізації відповідного права. Зокрема, в п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України [434] свідоцтво про реєстрацію чи технічний паспорт на автотранспортний засіб, іншу самохідну машину або механізм називається правовстановлюючим документом на майно. Отримати на такі види майна, якщо воно входить до складу спадщини, документ в органах, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, без наявності свідоцтва про право на спадщину неможливо. Експлуатувати транспортний засіб за відсутності такого документа також неможливо.

Отже, отримання свідоцтва про право на спадщину, до складу якої входять транспортні засоби, є необхідним, хоча обов’язковість його отримання і не встановлена законом. Викладене стосується і випадків, коли до складу спадщини входять морські та річкові судна тощо.

2. Свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини спадкоємцям, які прийняли спадщину, кожному із них за їх заявою. У кожному із свідоцтв про право на спадщину зазначаються прізвища, імена, по батькові та частки у спадщині інших спадкоємців. У кожному свідоцтві може зазначатись все спадкове майно, крім нерухомості.

3. Заява про видачу свідоцтва про право на спадщину подається спадкоємцем до нотаріуса за місцем відкриття спадщини особисто. Якщо така заява надсилається поштою, підпис на ній має бути посвідчений нотаріально (п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Заява про прийняття спадщини має кваліфікуватись як односторонній правочин. Тоді вимога про нотаріальне посвідчення підпису на такій заяві суперечить ст. 78 Закону «Про нотаріат» [57]. Проте не можна стверджувати, що нотаріальне посвідчення підпису спадкоємця на заяві про прийняття спадщини може тягти будь-які несприятливі наслідки для спадкоємця, який нотаріально посвідчив таку заяву та надіслав її до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, оскільки слід дійти висновку, що нотаріус у таких випадках посвідчує не підпис, а правочин, яким є заява про прийняття спадщини.

4. Нотаріальному посвідченню підлягають також підписи спадкоємців на заяві про прийняття спадщини, поданій з пропуском установленого строку, якими (підписами) підтверджується згода на прийняття спадщини спадкоємцями, які пропустили строк (п. 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України). Така згода також є правочином, а тому нотаріальне посвідчення зазначених підписів не повністю відповідає ст. 78 Закону «Про нотаріат» і має кваліфікуватись як посвідчення правочинів.

1. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

2. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім’я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

1. Якщо в складі спадщини є нерухоме майно, спадкоємці зобов’язані подати заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на нерухомість (п. 206 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

2. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно (за винятком земельної ділянки), спадкоємець має надати витяг з Реєстру прав власності, а в місцевостях, де інвентаризація не проводилась, — довідку відповідного органу місцевого самоврядування.

1. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

2. Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини.

Положення абзацу першого цієї частини застосовується також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом.

3. До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення.

1. За загальним правилом, свідоцтво про право на спадщину не може бути видане до закінчення строку для прийняття спадщини (ст. 1270 ЦК). Ще більше строк для видачі свідоцтва про право на спадщину відсувається у разі наявності серед спадкоємців дитини зачатої, але ще не народженої.

2. Від свідоцтва про право на спадщину слід відрізняти дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі). Такий дозвіл видається до закінчення строку для прийняття спадщини за наявності обставин, які мають