Читати книгу - "Секрети родини Бенет 2. У полоні Хаосу, Кері Блек"

- Дала їм те, чого вони потребували, - відповіла наче це була якась банальність. 

Та насправді це було зовсім не просто. Мені довелось стояти в лісі з завʼязаними очима та прощупувати астральною проекцією все довкола, втрачаючи при цьому значну частину резерву.

Демоницям Майя потрібен був несамовитий інтерес, який я їм спочатку не дала, завʼязавши очі, щоб зацікавити. Звісно довелось добряче попітніти і не один вечір, щоб добитись їх прихильності.

Я зрозуміла, що ці демонята, як діти їм хотілось уваги. Розмовляли ми тільки на демонській мові, хоча й людську вони розуміли, але надто непокірними були.

І, як виявилось у мене хист до демонської мови. Звісно я розуміла демонську та не розмовляла нею. З цим мені любʼязно допоміг Занкус, навчивши мене ключових словосполучень, хоча й не переставав розпитувати для чого мені це та я не зізналась. Я могла й Майкла попросити, але він образив мене своєю відмовою обговорити нашу пристрасть в комірчині. І всім своїм видом я показувала це. То ігнорувала його запитання, то відверто мовчала, як тільки від підходив. Хоча він неодноразово намагався завести розмову. 

Щось я відволіклась. 

Я пообіцяла Майя, що до їх персони будуть прикуті зацікавленні погляди і також пообіцяла навідувати їх у лісі час від часу на, що вони погодились допомогти моїм студенткам у підготовці до турніру. Принаймні двоє з них. 

І звісно я не збиралась мучати демониць, хоча бачила, що їм сподобалось, вони сприйняли це за своєрідну гру. Та ми домовились, що я їх не буду тримати в ящику чи ще гірше в магічній клітці, а після тренування випущу назад до лісу. 

Все ж не всі демони погані. 

- Що ж, якщо у вас все злагоджено, викладачко Бенет, - Майкл нахмурився сильніше, зрозумівши, що видавати секрет я не збираюсь. - То вітаю з успішним експериментом та думаю ми не в останнє розмовляємо на цю тему. Команди, як і їх тренера, захочуть потренуватись з живими демоницями. 

- Я перший в черзі! - підняв руку Роберт. 

Звук відкривання воріт до полігону заполонив вуха та ми втрьох повернули погляди.

- Я другий! - викрикнув Занкус та мало не біг до нас від воріт. 

- Ви третій? - широко посміхнулась я до Майкла та відчувала тріумф. 

- Поза чергою, - мовив він та в його очах зʼявився блиск, який не віщував нічого приємного. - Ви мені винні, викладачко Бенет. За резеденцію Теренсів. 

- Тоді для вас, - кокетливо закусила губу. - І тільки для вас, викладачу Арден, - театрально обвела поглядом Занкуса та Роберта. - Даю можливість першим домовитись з демоницями. І повірте вони надто норовливі. 

- Я впорався з вами, отже і вони мені підкоряться, - мовив він та розтягнувся в знущальній посмішці. 

Занкус та Роберт переглянулися та спостерігали за нашою невеличкою перепалкою. 

Мої щоки враз запалали, а зуби мимоволі видали не приємний скрип. 

- Це ще не все, - взяла свою збентеженість під контроль і прошепотіла не складне заклинання виклику демона…