Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Я не про це мріяла чи Потрапила, так потрапила, Тетяна Барматті 📚 - Українською

Читати книгу - "Я не про це мріяла чи Потрапила, так потрапила, Тетяна Барматті"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Я не про це мріяла чи Потрапила, так потрапила" автора Тетяна Барматті. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 81 82 83 ... 102
Перейти на сторінку:

– Говори! – Швидко гаркнула я, схопившись з місця і скривившись від неприємних відчуттів. Ці критичні дні ще не встигли до ладу початися, а вже мене дратують.

– Я можу допомогти, – не менш швидко випалив радник і його очі урочисто блиснули.

– Ні! – Вигукнув Шанліс.

– Як? – Вторила я чоловікові.

– Я теж вливатиму сили в захисний купол. Звичайно ж, у результаті нам і з моєю участю буде трохи погано, але ми житимемо, а це найголовніше.

– Але ... – протягла я, розуміючи, що безкоштовний сир тільки в мишоловці.

– Я не сказав би, що це «але»… – пробурмотів Дарак.

– І все ж таки?

– Ти станеш моєю дружиною, – закінчив він, мило посміхнувшись, а я ледь не зареготіла.

Дружиною? Реально? Це що компенсація Всесвіту за критичні дні? Четвертий чоловік у подарунок? Або ось тобі Світлано, збулася мрія, ти отримала темпераментного дракона!

Та цей чоловік весь час, що ми знайомі, дивився на мене, як… як…. Ось не знаю я як! Холодно дивився! А без почуттів, тільки щоб врятувати когось, я не згодна виходити заміж і псувати своє життя! Ми придумаємо інший спосіб допомогти людям!

Як тільки я відкрила рота, щоб висказати все цьому нестерпному чоловікові, який з чогось вирішив, ніби мені цікава його сумнівна авантюра, та й тут же його закрила. У моїй голові пролунав трохи боязкий голос Мао:

«Ти йому подобаєшся…»

«Кому?» – поступила від мене загальмована відповідь. Звичайно, я не настільки дурна, щоб не зрозуміти, що йдеться про радника, але вірилося чомусь важко.

«Дараку!» – гаркнув у мене в голові Дао так, що я похитнулася, чим поспішив скористатися Ларі, притримуючи і обвиваючи мене хвостом, наче створюючи непробивний кокон.

«Я подобаюся раднику» – не спитала, більше затвердила я, пройшовшись оцінюючим поглядом по смиренному чоловікові, який чекав моєї відповіді. Може, не такий він і поганий, от тільки. – «Вам від цього яка користь? Навіщо допомагаєте?»

«Ми це ...» – пробурмотів Мао і замовк.

«Дао?»

«Наша подружка зв'язана з Дараком» – сухо промовив малюк, викликаючи у мене криву усмішку.

Ось як, подружка моїх малюків нарлів зв'язані з радником. Ось навіть цікаво, чого він хлопчика собі в помічники не взяв, чому саме дівчинка?

«У драконів помічники дреї і всі дівчатка» – пояснив мені Мао.

Що ж, тепер мені ще цікавіше, які вони ці помічниці? Але гаразд, з цим я зможу після розібратися, зараз потрібно вирішити питання з радником. Та й не погоджуватися мені відразу, насправді.

– Це, звичайно, приваблива пропозиція, але з чого ви вирішили, що я погоджуся? – Розправивши плечі, наскільки взагалі дозволяв хвіст Ларі, я впевнено подивилася в очі чоловіка, посміхаючись куточком губ.

– Ви ж хочете врятувати людську расу і водночас не хочете, щоб постраждали ваші чоловіки, – знизав плечима чоловік.

– Мої чоловіки не маленькі хлопчики, тож самі можуть вирішувати проблеми, без мого втручання. Якщо вони готові були пожертвувати собою – це їхній вибір, – жорстко промовила я, холодно посміхнувшись Шанлісу. Як би я не була зла, але виносити наші сварки на огляди радника я не мала жодного бажання.

– А людська раса? – Піддавшись вперед, радник буквально вп'явся в мене поглядом.

– Я спробувала, у мене не вийшло. Так буває, – розвела я руками. – На жаль, але я не Богиня, щоб вершити правосуддя, а якщо ваші Покровителі мовчать, значить, все добре.

Закусивши губу, щоб просто не розреготатися, я дивилася на приголомшеного чоловіка, буквально чуючи, як падає на підлогу його щелепа, а в голові крутяться шестерні. Не чекав, мабуть, що я таке скажу. В принципі, я справді не звикла «опускати руки», характер не той. Але якби стояв вибір між моїми чоловіками та невідомими людьми, на жаль, але я обрала б перших, як би мені не хотілося бути найдобрішою та найпрекраснішою у всьому світі. Чесність до себе – це перший крок до внутрішньої гармонії. До того ж, все ще не закінчено і якщо не виходить з першого разу, то вийде вдруге, чи втретє.

– Ви брешете. Перевіряєте мене! – Розлютився Дарак, схопившись з місця, а я тільки підняла брову, не показуючи й тіні переляку.

Якщо я подобаюсь цьому чоловікові, то він нічого мені не зробить, а якщо і подумає, тоді йому гірше буде. По-перше, я знатиму, що він собою представляє, а по-друге мої нагшаси мене захистять. Та й несправедливо це, Ларі, Сан і Шанліс багато нервових клітин убили, перш ніж достукатися до мене, а Дараку що, так просто все дістанеться. Ні, краще не порушувати рівноваги у майбутній родині.

– Ну, так, у вас є аргументи? – Тихо уточнила я, трохи опустивши вії.

– Більше ні, – видихнув чоловік і замість того, щоб на мене дивитися, схрестив погляди із Шанлісом. І для кого я взагалі тут очі томно опустила?

– Невже? – Пирхнула я. – Жодного? Може, я вам просто симпатична, і ви хочете бути моїм чоловіком?

Різко розвернувшись, чоловік кілька секунд дивився на мене затуманеним поглядом, явно не розуміючи, що відбувається, а я повільно, але вірно починала звіріти. Дякую моїм улюбленим критичним дням. Та й якщо не хоче чоловік, що його змушувати? Насильно милим не будеш!

– Ні, так ні. Ларі, віднеси ... ем, достав мене, будь ласка, у ванну кімнату, мені потрібно вирішити деякі жіночі справи.

– Світлано! – Вигукнув дракон, варто було Ларі розвернутися. – Я просто хочу бути твоїм чоловіком!

– Ось так відразу? – Підняла я одну брову.

– А що? – Безпорадно запитав Дарак і його око нервово смикнувся. Ох, доведу дракона, потім буде вогнем плюватися.

– Я не можу вийти заміж за першого зустрічного, – категорично заявила я.

– Але…

– У вас буде тиждень на те, щоб підкорити моє серце, – велично зробила висновок я, натягуючи на обличчя маску незворушності. – Доброї ночі.

Кивнувши Ларі, щоб він продовжував наш шлях, я полегшено видихнула, опинившись у ванній кімнаті. Рука, яка зустрілася з обличчям радника, все ще боліла, але добре хоч ніякого набряку немає. Про критичні дні я взагалі не хотіла думати, але благо тепер у нас є відстрочка на тиждень, коли радник добиватиметься моєї уваги. А звучить як пафосно, добиватися уваги.

1 ... 81 82 83 ... 102
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я не про це мріяла чи Потрапила, так потрапила, Тетяна Барматті», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Я не про це мріяла чи Потрапила, так потрапила, Тетяна Барматті"