Книги Українською Мовою » 💛 Молодіжна проза » Ігри мажорів. "Сотий" ліцей, Діна Ареєва 📚 - Українською

Читати книгу - "Ігри мажорів. "Сотий" ліцей, Діна Ареєва"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ігри мажорів. "Сотий" ліцей" автора Діна Ареєва. Жанр книги: 💛 Молодіжна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 82 83 84 ... 111
Перейти на сторінку:

Він вийшов із машини, уже звично підхопив її під лікті й заштовхав на переднє сидіння.

— Коли ти навчишся сідати сама? — зачинив дверцята, а вона знову сховала посмішку. 

— Андрію, перестань мене переслідувати! — спробувала обуритися, але Топольський схоже її розкусив. Хмикнув і навіть голову не повернув, поки автомобіль не рушив із місця.

Потім раптово взяв за руку і міцно стиснув.

— Я хочу поговорити, — сказав примирливо, — тільки давай не в тому кафе? А то нас знову діти спалять.

— Топольський, ти неможливий, як і твій син, — тільки й змогла вимовити, відкинувшись на спинку сидіння і відбираючи руку. — Обіцяй, що недовго і не в ресторані.

— А можна в ресторані, тільки недорогому?

— Гаразд, поїхали, — махнула вона рукою, — а то ми до ночі сперечатися будемо. 

Ресторан справді не виглядав надто вже пафосно. Можна сказати, дуже навіть мило.

— То про що ти хотів поговорити? — запитала Дар’я, щойно вони зайняли столик.

— Почекай, Даш, давай спочатку повечеряємо, — Топольський покликав офіціанта, але вона замотала головою.

— Я не буду їсти, Андрію. Мені треба вечерю приготувати і доньку погодувати. Говори, що хотів, і я поїду.

— Так ми і їй замовимо, — Топольський розгорнув меню, — ми з тобою тут поїмо, а для неї тобі все упакують. Що вона любить? Качину грудку любить? А паштет?

— Добре, давай паштет, — здалася Дар’я, — але говорити ми будемо зараз. І якщо ти просто знайшов привід...

— Вони продовжують зустрічатися, Дашо, — без жодного переходу продовжив Топольський, і вона тільки рота розкрила. І закрила. — Нікіта з Машею. Я більше не хочу їм заважати. І тебе теж прошу не пресувати Машу.

Він побачив її схвильоване обличчя і розцінив це по-своєму. Узяв її долоні у свої й міцно стиснув.

— Коли я одружився, то думав, що роблю краще всім: батькам, бізнесу і навіть Нікіті. А за підсумком вийшло, що нікому краще не стало, тому я не хочу тиснути на сина.

— Про що ти говориш, Андрію? Їм рано одружуватися, їм по сімнадцять років!

— Я говорю про заборони. Що більше забороняти, то сильніше хочеться. Хіба не так?

Дар’я хотіла заперечити, але Топольський її випередив.

— Нікіта купив Маші сукню для балу. Вона не стала забирати її додому, боїться, що ти не дозволиш одягнути. Я випадково побачив пакет у нього в кімнаті. Нікіта не мої гроші витратив, а свої, він їх сам заробив. І я радий, що син мені поки що довіряє.

— Навіщо ти мені це говориш? — Дар’я намагалася не показати, як вона вражена. Виходить, її Мишка їй більше не довіряє? — Хіба справа в сукні? Я не хочу, щоб моя дочка звикала до дорогих речей. 

— Усе це нісенітниця, — перебив її Топольський, — речі тут ні до чого. Мій син закохався, і я його дуже добре розумію. Тому що я теж...

Він запнувся і знову став схожий на свого сина, який розповідає домашнє завдання, збиваючись на кожному слові. А потім підняв голову і проговорив, дивлячись прямо в очі:

— Я теж закохався, Дашо. В тебе. Як мій Нікіта в твою Машку. Мені наче знову сімнадцять. Що там далі ці малолітки кажуть? — він звів брови, задумавшись. — Ти будеш зі мною зустрічатися?

1 ... 82 83 84 ... 111
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ігри мажорів. "Сотий" ліцей, Діна Ареєва», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ігри мажорів. "Сотий" ліцей, Діна Ареєва"