Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Не повертай мене, Джулія Рейвен 📚 - Українською

Читати книгу - "Не повертай мене, Джулія Рейвен"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Не повертай мене" автора Джулія Рейвен. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 82 83 84 ... 93
Перейти на сторінку:

— Зі мною все гаразд, — поспішаю заспокоїти Яна, — тут і справді густі кущі.

Як досвідчені спецназівці, брати, допомагаючи один одному, по черзі вилізли на паркан, перекинувши через нього лікаря, а потім, як по команді, стрибнули за ним.

Зіщулившись від холоду, я переминалася з ноги на ногу, бажаючи якнайшвидше опинитися в теплій машині.

— Іди до мене, — Ян знову підхоплює мене на руки, і ми повторюємо метод втечі. Ми спереду. Позаду — Нік з лікарем. 

Декілька хвилин шляху у непроглядній темряві, і ми нарешті зупиняємось біля автомобіля. Не знаю, що то за марка. Я на них не сильно знаюся. Маленька, непримітна. Можливо, знову вкрали? Це питання я проковтнула, забираючись на заднє сидіння.

Брати, брудно матюкаючись, завантажують лікаря у багажник.

Адреналінова хвиля поступово відступає, і мене починає калатати від холоду. Навіть не помітила, що я наскрізь промокла. Вологий атлас піжами лише погіршує ситуацію. Руки й ноги задубіли так, що я навіть не відчуваю їх.

— Нік, ти за кермом!

Ян пірнає в салон автомобіля, і одним ривком садить мене до себе на коліна.

Гучне кректання мотора і чергові мати від Ніка, і машина смикано починає рухатися вперед.

— Боже, ти суцільний лід, — доторкнувшись до мене, шоковано підсумував Ян, — знімай ці ганчірки. 

Я сором'язливо знітилася від присутності Ніка, але помітивши, що він навіть не дивиться в наш бік, почала швидко роздягатися.

Ян потягся назад і дістав звідти старий светр. Він допоміг одягнутися і простяг мені металеву флягу.

— Це що? Алкоголь? — уточнюю, хоч і так зрозуміло, що всередині не вода.

— Пий, тобі треба зігрітися, — безкомпромісно промовляє Ян, не забираючи руку.

Зібравшись духом, я роблю великий ковток… віскі чи що це за погань така? Рідина боляче опалює горло, і я, судомно вдихаючи повітря, починаю кашляти. 

— Розумничка, зараз буде краще, — Ян притискає мене до себе, і я відчуваю, як на зміну задухи приходить тепло. Воно приємною млістю розтікається по тілу, і мене перестає трусити. Тривожні думки випаровуються, я повністю розслабляюся, і, не помітивши як, провалююсь у солодкий сон.

 

1 ... 82 83 84 ... 93
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не повертай мене, Джулія Рейвен», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Не повертай мене, Джулія Рейвен"