Читати книгу - "Магія крізь час, Мiла Морес"

- Здається, кульбабою.

- Що? Чому це? - Молодший щиро обурився.

- Вона не пояснювала, але якщо хочеш, я перепитаю, - Ені жартує.

- Давайте ближче до справи, - Калеан не любить пусті розмови, змушує всіх ходити прямою лінією. - Дженарде, твоїм ділом ми займемося найближчими днями.

- Я зрозумів, не кваплю.

- Калеане, я думаю, цей з'їзд - чудова можливість замовити слівце за Еліма. Ти вже готовий відпустити його до академії? – нагадую братові про бажання молодшого.

- Ми вже говорили про це. Якщо твій чоловік займе місце Еліма в клані, ми його відпускаємо, - всі перевели погляд на Дженарда, той підняв брови, а Калеан продовжив: - Але цього року вже пізно. Заявку на посаду викладача потрібно було подавати три місяці тому.

Я сумно зітхнула, подивившись на молодшого брата. Але він не засмутився, швидше задумався.

- Чисто теоретично, якби я подав заявку три місяці тому і мене прийняли, ти б мене відпустив?

- Якщо Дженард лишається, то так.

Знову всі погляди звернулися до мого хлопця. Він не знітився, відповів усім твердим поглядом, але не відпустив жодного слова, з важливим виглядом продовжив пережовувати сніданок.

- Є одна проблема, – Елім продовжив свою тему, – викладачами беруть сімейних магів від ста п'ятдесяти років. Таких, хто має дорослих дітей, і немає прагнення заводити ще.

- Невже немає винятків? – питаю молодшого. Я знаю, що Елім там працюватиме, отже, ми повинні знайти спосіб його туди влаштувати.

- Якщо це питання порушуватимуть на з'їзді великої двадцятки, може навіть винесуть на голосування, то мені не завадили б рекомендації, - Елім дивиться на Калеана.

- Все, що від мене залежить, я зроблю, але на голосування вплинути навряд чи зможу.

- То може Ендрю допоможе? Якщо він вас у вежу рекомендував, значить, має гарну думку, - Дженард підключився до спільного обговорення, викликавши хвилинну тишу у вітальні. Всі одночасно подумали про те, що цей вияв участі можна вважати згодою зайняти місце Еліма. Я задоволено посміхнулася.

- Ні, в Енді до Еліма особливе ставлення, – брат каже загадково.

- Чому? Він серед вас здається найпухнастішим.

- Для Енді він як для тебе Діен, - Калеан сказав і прокашлявся.

- Ти трахав жінку Хота? – Дженард різко обернувся до Еліма.

- Ні! – у тоні брата почулося обурення, виправдання на кшталт «я не такий, чужих жінок не чіпаю». - Ми просто дружили.

- Ну от… куди не плюнь, у вас сюрприз з каверзою! Просто дружили… Чув я вже таке.

- Така у нас сім'я, - усміхаюся своєму чоловікові, задобрюю очима, аби він не склав поганої думки про мого улюбленого брата. - Есма закохалася в Енді, ми тоді вважали його звичайною людиною, відмовляли її зв'язуватися з ним. Виявилось, що він її призначений.

- Еліме, - Калеан серйозним тоном звернувся до молодшого, - вже минуло більше трьох років, я думаю, настав час тобі знати про те, що тоді сталося.

- Про що ти говориш?

- Ти був закоханий в Есмеральду, і у вас було щось на зразок… інтиму, я не знаю подробиць, але це дуже злило Енді. Він стер тобі пам'ять про це, а ти попросив його стерти і твої почуття до неї. Я був єдиним свідком цього.

- А чому я нічого не знала? - я обурилася, зреагувала навіть швидше, ніж молодший, він поки що перетравлює.

- Твою пам'ять він також підправив. Енді невипадково тисне всім руки при зустрічі та на прощання. Він стирає, якими силами володіє, і все неугодне йому особисто, як, наприклад, близькі стосунки Еліма з Есмою.

- Я пам'ятаю, що ми товаришували з Есмою, у бібліотеці часто спілкувалися. Вона приємна дівчина. Але між нами нічого не було, - задумався брат. - Правда, ми з Калеаном пропонували їй заміж... але тільки для захисту.

Еніра різко підвела голову і подивилася на чоловіка, насупивши своє напрочуд гарне обличчя. Виглядає так, ніби маленьке пухнасте кошеня озвучує претензії величезному вовку.

Дивлюсь на Еліма насторожено. Не розумію, він говорить із жалем чи з байдужістю. Як це зрозуміти, що якоїсь частини власного життя ти не пам'ятаєш? А якщо це було щось важливе?

- І наскільки я був закоханий?

Калеан не відповів, але на його вираз обличчя ясно, що почуття були серйозними. Стало прикро за молодшого. А з іншого боку, у таких стосунків все одно мало шансів на довговічність. Тільки призначені пари успішно проходять випробування часом.

- Нічого, скоро я зустріну свою руденьку, і теж заживу щасливо, - Елім оптиміст завжди.

- Руденьку?

- Аліта сказала, що ми скоро зустрінемося, – Елім уже живе цим. Нехай поки радіє, не турбуватиму його серце сумними подробицями.

Після сніданку я допомогла Енірі зібратися на захід. Побалакали про жіноче, в основному про труднощі під час вагітності. Я, звичайно, розпитала її, до якого терміну можна займатися сексом, тому що саме це для мене виявилося найважливішим. Посміялися, обговоривши ще кілька тем, і за дві години збори були закінчені. Еніра сяє, її животик гармонійно влився в образ.