Читати книгу - "З різних світів, Вероніка Суховська (Shannon)"

На сон було лише кілька годин — вони мали вирушити вчасно, аби встигнути дістатись наступного місця до вечора. Мірта й Джост сказали, що Фредерік Освіль підготував для них потяг, що чекатиме на кордоні Механікоса й Істраделя. Найважчий шлях саме до кордону, запевнили ясновидці. Адже Механікос значно просунутіший за Істрадель й методи пересування там набагато ліпші. 

Зранку на ринку їх зустрів Юстас. Мішки під його очима говорили про те, що Грегів батько поспав в ліпшому випадку стільки ж, скільки й вони самі. Чоловік обійняв Кору, та виглядав досить впевнено. Дівчина не думала, що він прийде, та мабуть, він надто добре знав її й боявся, що одні лише переконання друзів на неї не подіють.

— Твоя мама у надійних руках, — пообіцяв чоловік. — Роби, що мусиш. Ти наша надія, Коро. Завжди нею була. 

Він підняв її підборіддя, заглядаючи у заплакані сірі очі.

— Найгірше вже позаду. Твій… друг добре обробив її рану. Запалення немає. Вона вже говорить і їсть. І щоки червоні.

Чоловік підбадьорливо усміхнувся, побачивши натяк на радість на її обличчі.