Читати книгу - "Сильніше за обставини, Естрела Асферіс"

Може так наш друг звільнив Коліна від контролю темної магії? Це і є той самий транс, про який казав Антуан? Може він і зараз допоможе впоратись з темною магією?

Поки ці думки проносилися в моїй голові, Антуан шокував нас всіх криком. Я ледь не впустив його. Але це було не все. Після його крику я відчув, як щось в повітрі змінилося. Я принюхався і подивився уважно по сторонах. Побачене знову шокувало: ледь помітні повітряні джгути збільшувалися в розмірах і починали атакувати темряву, яка залишала тіла перевертнів. Це що? Невже так світлі маги раніше боролися з проявами темної магії? Чому тоді ця пакость досі існує?

Все більше темряви виходило з перевертнів, і все активнішою і запеклішою була битва між нею та джгутами. Крім того, світло, яке виходило з рун на тілі Антуана, не зникало, а ставало все яскравішим.

Ми вже були майже біля Глави, коли Антуан, вирвавшись з наших рук, зробив кілька пассів руками, і змивши у повітря, почав співати щось мелодійне. Від цього темрява, яка ще залишалася в тілах деяких перевертнів, повністю вийшла з них, і помчала до мага. Але не досягла його, врізавшись в якийсь бар'єр зі світла. Певний час між світлом і темрявою йшла боротьба. Антуан, зависнувши в повітрі, все ще співав щось. І це принесло результат - світло поступово перемогло темряву.

Я дивився по сторонах, і бачив тільки перевертнів, які лежали на землі, втративши свідомість. І навіть Главу не оминула ця доля. Він знову був на землі.

Скільки ж народу знешкодив Антуан своїм трансом? Чи міг він знешкодити всіх, хто підпав під вплив темної магії? Чи це забагато навіть для нього?

Поки я розмірковував, що робити далі, з-за кута будинку вийшла досить цікава компанія. Це в основному були маги, і їх очолював не хто інший як Мікель, дядько Віртена. Але не це найдивніше. Серед них був той, на появу кого я не сподівався навіть у самих оптимістичних думках - Крамдек. Я думав, ми навряд чи зможемо його ще колись побачити, від дроу не втечеш. Але наш друг спростував це своєю появою.

Тим часом Антуан плавно опустився на землю, і мені здалося, наче всі сили покинули його тіло. Він впав, втративши свідомість. І я, і Віртен, і Крам підбігли до тіла друга, бажаючи перевірити, що з ним все добре.