Читати книгу - "Жриці, амазонки та чарівниці"

Попри те, що ранні колоністи не мали писемної історії, у них існувала багата міфологія й численні легенди, що їх передавали з покоління в покоління і, зрештою, занотували. Ці легенди розповідають про неймовірні подвиги героїв та богів. На жаль, невідомо, чи спираються вони на реальні події. Ця міфічна «історія» розповідає нам про п’ять вторгнень до стародавньої Ірландії. Перше вторгенння здійснили парталонійці з Греції, а чисельність їхнього війська становила близько тисячі. Три століття по тому всі вони загинули від чуми.

Наступними прийшли немедійці, виснажені постійними нападами племені піратів-фоморійців. Відбулося багато битв, отож чисельність обох племен значно скоротилась. Частина немідійців втекла до Греції. Вони повернулись через кілька століть, називаючи себе фірболгами (Fir Bolgs).

Третє вторгнення здійснила армія фірболгів чисельністю 5 тисяч воїнів. Вони розділили Ірландію на п’ять провінцій — Ленстер, Конакт, Ольстер та Східний Манстер і Західний Манстер. Вважається, що вони спорудили кам’яні форти в Стейгу, Керрі та Дан Енгус на Аран Мор.

З Греції також прийшли Туата де Данан, які володіли мистецтвом магії. Очолювані Нуадою «Срібна Рука», вони пристали до берегів північної Ірландії. Щоби фірболги не помітили їх, вони оповилися магічним туманом і рушили до західного берега країни. Вони перемогли фірболгів і стали незаперечними правителями країни. Вважається, що поховальні кургани у долині ріки Бойн, Ньюгранжі, Дауті й Науті були створені цим народом. До заслуг Туата де Данан також належить те, що вони привезли до Ірландії Камінь Долі (на якому був коронований Верховний король на горі Тара).

З приходом наступних завойовників — мілезійців — народ Туата де Данан відступив до горбів та фортів. Там ці люди навіки залишилися в образі ельфів ірландського фольклору.

Уп’яте Ірландію захопили мілезійці блиько 1700-1000 р. до н.е. Історія цього завоювання, ймовірно, базується на реальних фактах. Хоча перекази досі містять неймовірні історії, вони все ж частково правдиві. Мілезійці прийшли з Іспанії. Вони висадилися на трьох мисах: у затоці Вексфорд, на берегах річок Бойн та Кенмар. Мілезійці відвоювали країну в Туата де Данан та обрали короля, який успішно правив країною аж до останнього Верховного короля — Рорі О’Коннора.

З додатків до розділу 1.

Кажуть, що ірландці, прізвища яких містять «Мак» чи «О», є прямими нащадками мілезійців.

Ірландія по-різному називалась у літературі. Її називали Ейре, Банба, Фодбла (Eire, Banba, Fodbla) (кажуть, що це імена трьох королев Туата де Данан), а також Ініс Фейл (Inis Fail; Острів Долі) та Гібернією (Hibernia).

(Кінець цитати)

Як бачимо, викладене в «Історії Ірландії» непогано збігається зі змістом «ірландської» частини представленого оповідання. Що ж стосується кельтсько-ірландського пантеону (кельтського, звісно, умовно, бо кельти примандрували до Смарагдового острова пізніше цікавих нам мілезійців), то зазначу, що там дійсно є богиня Аріанрод, і вона дійсно причетна, хоч і посередньо, до створення «жінки з квітів» (порівняйте з піснею Аріанрод). А загалом цей пантеон такий численний і стосунки між богами та напівбогами такі заплутані, що грецькі олімпійці порівняно з цією громадою виглядають скромним шкільним гуртком на недільній екскурсії. Читачі фентезі можуть скласти собі бодай початкове уявлення про нього зі «Світу короля Артура» Анджея Сапковського.

Це оповідання базується переважно на тексті епічної поеми Аполлонія Родоського «Аргонавтика»

(Переклад А.Смотрича)

Зміни у хронології, які помітить читач у викладі історії Медеї загалом відповідають хронології «Аргонавтики». Наприклад, виходячи з біографії Тесея (а також братів Діоскурів — учасників походу аргонавтів, що пізніше воювали проти афінського правителя, та й сам Тесей у деяких варіантах міфу теж зараховується до аргонавтів), Медея опинилася в Елладі далеко пізніше часу приходу самого Тесея до Афін, тому аж ніяк не могла бути співучасницею чи навіть ініціаторкою спроби його отруєння.

Датура або борець. Токсична рослина, використовувана в медицині.

Згідно із «Одіссеєю», Одіссей завдяки зіллю молі врятувався від чарів Кірки (Медеїної тітоньки).

(Переклав Борис Тен).

Кірка відома нам також під іменем Цірцеї.

Орхомен Мінійський. Місто у Беотії.

Згідно із найпоширенішою версією міфу про аргонавтів, Фрікса і його сестру Геллу врятувала їх мати, німфа Нефела, пославши їм золоторунного овна. Однак по дорозі Гелла потонула і до Колхіди дістався лише Фрікс.

Цього третього брата звали Фоком.

Той сам Тіфій (Тіфіс), що згадувався у фрагменті з трагедії Сенеки «Медея» (див. оповідання «Аріадна»)

Частіше потомком Мінія міфи називають Ясона.

Геллеспонт. Гелла — сестра Фрікса.

Ая — те саме, що й Ея. У примітках до Геродотової «Іісторії» до 197.6 сказано: «Ая — країна царя Аєта, де було місто Кіта або Кітая, яке сучасні грузинські вчені ототожнюють із Кутаїсом».

Цікаво, що, згідно з багатьма варіантами історії аргонавтів, чи ця сама Аталанта, чи то її тезка (було їх дві, обидві зі схожими характерами — вельми спортивні) була учасницею плавання аргонавтів. Або ж, принаймні, претендувала на участь у цьому плаванні, а Ясон відмовив їй, бо побоювався чвар між мореплавцями через можливе суперництво за прихильність Аталанти.

Фрікс Еолід — Фрікс був потомком бога Еола.

Ще одна хронологічна віха — фраза про Тесея і Аріадну (запозичена з поеми Аполлонія Родоського) вказує на те, що події «Аргонавтики» відбуваються пізніше основних подій «Тесеєвої» серії.

Згідно з превалюючою версією, іншим іменем цієї Главки було Креуса і була вона донькою корінфського царя Креонта — тезки іншого Креонта, царя Фів, відомого нам з циклу про царя Едіпа. Натомість Медея не була спадкоємицею корінфського престолу.

Насправді