Читати книгу - "Біблія, Невідомий Автор"

А священик сказав: Приступімо тут до Бога!

37 І запитав Саул Бога: Чи йти за филистимлянами? Чи даси їх в Ізраїлеву руку? Та він не відповів йому того дня.

38 І сказав Саул: Зійдіться сюди всі голови народу, і довідайтеся в чому гріх наш сьогодні.

39 Бо як живий Господь, що допоміг Ізраїлеві, якщо він був хоча б на сині моєму Йонатанові, то конче помре він! Та ніхто не відповів йому з усього народу.

40 І сказав він до всього Ізраїля: Ви станете на один бік, а я та син мій Йонатан на інший бік. І сказав той народ до Саула: Зроби, що добре в очах твоїх!

41 І сказав Саул до Господа, Бога Ізраїля: Дай же тумім! І був виявлений жеребком Йонатан та Саул, а народ повиходив оправданим.

42 І сказав Саул: Киньте поміж мною та поміж сином моїм Йонатаном. І був виявлений Йонатан.

43 І сказав Саул до Йонатана: Розкажи мені, що ти зробив? І сказав йому Йонатан: Я справді скуштував кінцем кия, що був у руці моїй, трохи меду. Ось я помру за це!

44 І сказав Саул: Так і тік хай зробить Бог і ще хай додасть, що конче помреш, Йонатане!

45 А народ сказав до Саула: Чи помирати Йонатанові, що врятував Ізраїль? Борони Боже! Як живий Господь, не спаде волосина з голови його на землю, бо з Богом робив він цього дня! І визволив народ Йонатана, і він не помер.

46 І відійшов Саул від филистимлян, а филистимляни пішли на своє місце.

47 І здобув Саул царювання над Ізраїлем, і воював навколо з усіма своїми ворогами: з Моавом і з синами Аммона, і з Едомом, і з царями Цови, і з филистимлянами. І скрізь, куди він ішов, мав успіх.

48 І зібрав він військо, і побив Амалика, і врятував Ізраїля з руки грабіжника.

49 І були в Саула три сини Йонатан, Їшві і Малкішуя. А ім'я старшої дочки Мерав, а ім'я молодшій Мелхола.

50 А ім'я Саулової жінки: Ахіноам, дочка Ахімааца. А ім'я очільника його війська: Авнер, син Нера, Саулового дядька.

51 А Кіш батько Саулів, а Нер батько Авнера, син Авіїлів.

52 І були жорстокі війни з филистимлянами за всіх Саулових днів. І коли Саул бачив якого чоловіка хороброго та якого дужого, то брав його до себе.

1 про Самуїла 15

1 І сказав Самуїл до Саула: Господь послав був мене помазати тебе на царя над народом його, над Ізраїлем. А тепер послухайся слів Господніх.

2 Так сказав Господь Саваот: Я згадаю, що зробив був Амалик Ізраїлеві, що перешкоджав на дорозі, коли він виходив з Єгипту.

3 Тепер іди, і поб'єш Амалика, і винищиш усе, що його, і не змилосердишся над ним. І повбиваєш усе, від чоловіка аж до жінки, від дитини ц аж до немовляти, від вола й аж до дрібної худобини, від верблюда й аж до осла.

4 І Саул звістив народ, і перелічив їх у Телаїмі, і двісті тисяч піхоти та десять тисяч душ Юди.

5 І прийшов Саул аж до Амаликового міста, та й засів у долині.

6 І сказав Саул кенеянам: Вийдіть і відокремтеся, від Амалика, щоб я не долучив вас до них, бо ви зробили були милість усім ізраїльтянам, коли вони виходили з Єгипту. І відокремився Кенеянин від Амалика.

7 І Саул побив Амалика від Хавіли аж до місця, де йдеш до Шуру, що навпроти Єгипту.

8 І зловив він Аґаґа, амаликського царя, живого, а весь народ побив вістрям меча.

9 Та змилосердився Саул і народ над Аґаґом над найкращим з його худоби дрібної й з худоби його великої та з худоби вгодованої, і над вівцями, та над усім добром, і не бажали знищувати їх. А все маловартісне й худе вони винищили.

10 І було Господнє слово до Самуїла:

11 Жалкую, що я настановив Саула за царя, бо він відвернувся від мене, а слів моїх не виконав. І запалився гнів Самуїлів, і він кликав до Господа всю ніч.

12 А рано-вранці Самуїл устав, і пішов назустріч Саулові. І Самуїлові донесли: Саул прийшов до Кармелу, і ось ставить собі пам'ятника, а потому повернувся й пішов, і зійшов до Ґілґалу.

13 І прийшов Самуїл до Саула, а Саул сказав йому: Благословенний ти в Господа! Я виконав слово Господнє.

14 А Самуїл сказав: А що це за мекання цієї отари у вухах моїх, та рев великої худоби, що я чую?

15 І сказав Саул: Від Амаликиянина привели їх, бо народ змилосердився над найкращим з худоби дрібної та з худоби великої, щоб зарізати в жертву для Господа, Бога твого, а залишки знищити.

16 А Самуїл сказав до Саула: Годі, я розповім тобі, що Господь сказав мені цієї ночі. А той сказав йому: Кажи.

17 І сказав Самуїл: Хоч ти малий був в очах своїх, чи ж ти не голова Ізраїлевих племен? Чи ж не помазав тебе Господь на царя над Ізраїлем?

18 І послав тебе Господь дорогою, і сказав: Іди, і винищиш нечестивих амаликиян, і будеш воювати з ними, аж поки ти не винищиш їх.

19 І чому ти не послухав Господнього голосу, а кинувся на здобич, і зробив оце зло в Господніх очах?

20 І сказав Саул до Самуїла: Та я послухав Господнього голосу, і пішов дорогою, якою послав був мене Господь, і привів я Аґаґа, царя амаликського, а Амалика винищив.

21 А народ узяв зі здобичі худобу дрібну та худобу велику, як початок закляття, щоб приносити в жертву Господові, Богові твоєму, в Ґілґалі.

22 І сказав Самуїл: Чи жадання Господа цілопалень та жертв таке, як послух Господньому голосу? Тож послух кращий від жертви, покірливість краща від баранячого лою!

23 Бо непокірливість як гріх ворожбитства, а свавілля як провина та служба бовванам. Через те, що ти відкинув Господні слова, то він відкинув тебе, щоб не був ти царем.

24 І сказав Саул до Самуїла: Згрішив я, бо переступив накази Господні та слова твої, бо я боявся народу, та послухав його голосу.

25 А тепер пробач же мій гріх, і повернися зі мною, і я вклонюся Господові.

26 Та Самуїл сказав до Саула: Не повернуся з тобою, бо ти зневажив Господнім словом, а Господь зневажив тобою, щоб не був ти царем над Ізраїлем.

27 І повернувся Самуїл, щоб піти, а Саул схопив полу плаща його, та й відірвав.

28 І сказав до нього Самуїл: Господь відірвав сьогодні від тебе Ізраїлеве царство, та й передав його твоєму ближньому, кращому від тебе!

29 І також Ізраїлева Слава не скаже неправди та не буде каятися, бо він не людина, щоб каятися.

30 А Саул сказав: Згрішив я! Але вшануй і мене перед старшинами мого народу та перед Ізраїлем, і повернися зі мною, а я поклонюся Господові, Богові твоєму.

31 І повернувся Самуїл за Саулом, і Саул поклонився Господові.

32 І сказав Самуїл: Підведіть до мене Аґаґа, царя амаликського. І пішов до нього Аґаґ весело. І сказав Аґаґ: Справді, відступилася гіркота смерті!

33 А Самуїл сказав: Як твій меч позбавляв жінок дітей, так позбавиться дітей твоя мати між жінками. І посік Самуїл Аґаґа перед Господнім обличчям у Ґілґалі.

34 І пішов Самуїл до Рами, а Саул пішов до помешкання свого, в Саулову Ґів'ю.

35 І більше не бачив Самуїл Саула аж до дня його смерті, та Самуїл сумував за Саулом. А Господь пошкодував, що настановив був Саула царем над Ізраїлем.

1 про Самуїла 16

1 І сказав Господь до Самуїла: Аж доки ти сумуватимеш за Саулом? Я відкинув його, щоб не царював він над Ізраїлем. Наповни рога свого оливою та йди до Єсея з Віфлеєму, бо я наглянув собі царя між синами його.

2 І сказав Самуїл: Як я піду? Саул уб'є мене, коли дізнається. А Господь сказав: Візьми в свою руку теля з великої худоби, та й скажеш: Я прийшов, щоб принести жертву для Господа.

3 І закличеш Єсея на жертву, а я тобі дам знати, що маєш робити, і помажеш мені того, кого скажу тобі.

4 І зробив Самуїл, що Господь казав. І прийшов він до Віфлеєму, а старшини міста вийшли йому назустріч з тремтінням. І запитали вони: Чи твій прихід то мир?

5 А він відповів: Мир! Я прийшов, щоб принести жертву Господові. Освятіться, і прийдете зі мною на жертву. І освятив він Єсея та синів його, і покликав їх на жертву.

6 І як вони поприходили, то побачив він Еліява, та й сказав: Справді перед Господом помазанець його!

7 Та Господь сказав Самуїлові: Не дивися на обличчя його та на великий зріст, бо я відкинув його собі! Бог бачить не те, що бачить людина, бо людина дивиться на обличчя, а Господь дивиться на серце.

8 І покликав Єсей Авінадава, і привів його перед Самуїла, та той сказав: Не цього обрав Господь!

9 І привів Єссей Шамму, та Самуїл сказав: Також не цього обрав Господь.

10 І привів Єсей сімох своїх синів перед Самуїла. І сказав Самуїл до Єссея: І цих не обрав Господь.

11 І запитав Самуїл у Єссея: Чи то всі твої діти? А той відповів: Ще залишився найменший, він пасе отару. І сказав Самуїл до Єсея: Пошли ж привести його, бо не сядемо за стіл, аж поки він не прийде сюди.

12 І послав він, і привів його, а він рум'яний, з гарними очима та хорошого стану. А Господь сказав Самуїлові: Помаж його, бо це він!

13 І взяв Самуїл рога оливи, та й помазав його серед братів його. І дух Господній злинув на Давида, і був на ньому від того дня й далі. А Самуїл пішов до Рами.

14 І дух Господній відступився від Саула, а напав його дух лихий, посланий від Господа.

15 І сказали раби Саула до нього: Оце лихий дух від Бога спадає на тебе.

16 Хай скаже пан наш, раби твої пошукають тобі того, хто вміє грати на гуслах. І коли буде на тебе лихий дух від Бога, то заграє той рукою своєю, і буде тобі добре.

17 І сказав Саул до рабів своїх: Нагляньте мені того, хто добре грає, і приведіть до мене.

18 І сказав один зі слуг: Ось бачив я сина Єсея з Віфлеєму, що вміє грати, лицар та вояка, розуміється на речах і чоловік хорошої постави. І Господь з ним.

19 І послав Саул послланців до Єсея й сказав: Пошли до мене Давида, сина свого, що при отарі.

20 І взяв Єсей осла, хліба, бурдюка вина та одне козеня, і послав через сина свого Давида до Саула.

21 І прийшов Давид до Саула, та й став перед ним. І той дуже полюбив його, і він став йому зброєношею.

22 І послав Саул до Єсея, кажучи: Хай залишається Давид при мені, бо він знайшов ласку в очах моїх.

23 І бувало, коли лихий дух від Бога спадав на Саула, то Давид брав гусла, та й грав своєю рукою. І легшало Саулові, і ставало йому добре, і відступав від нього той лихий дух.

1 про Самуїла 17

1 І зібрали филистимляни свої війська на війну. І зібралися вони до Сохо, що Юдине, і таборували між Сохо та Азекою в Ефес-Даммімі.

2 І зібралися Саул та ізраїльтяни, і таборували в долині Елі, і стали до бою проти филистимлян.

3 І стояли филистимляни на горі з того боку, а Ізраїль стояв на горі з цього боку, а між ними долина.

4 І вийшов з филистимських таборів єдноборець, ім'я йому Ґоліят із Ґату.