Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

8. Світильники 1-4; посвячення левітів 5-26

1 Господь промовив до Мойсея: 2 “Скажи Аронові й повідай йому: Коли ставитимеш угорі світичі на світильникові, то нехай сім світичів світяться на передньому боці світильника.” 3 І зробив Арон так: на передньому боці світильника поставив він світичі, як заповідав Господь Мойсеєві. 4 А світильник був кованої роботи з золота; і підстава його і квітки були кованої роботи. Мойсей зробив його за зразком, що його Господь показав йому. 5 Промовив Господь до Мойсея: 6 “Візьми левітів з-поміж синів Ізраїля та очисть їх. 7 Та ось що мусиш з ними вчинити, щоб очистити їх: покропи їх водою, яка очищає гріхи, і нехай вони обголять бритвою все своє тіло, повипирають одіж свою й очистяться. 8 І нехай візьмуть бичка та офіру до нього з питльованої муки, замішаної з оливою; а другого бичка візьмеш на жертву за гріх. 9 І приведеш левітів до намету зборів і скличеш усю громаду синів Ізраїля. 10 І припровадиш левітів до Господа, а сини Ізраїля покладуть руки свої на левітів. 11 Арон же приведе левітів як офіру перед Господа, від синів Ізраїля, щоб служили службу Господеві. 12 І покладуть левіти руки на голови бичкам; одного принесеш у жертву за гріх, а другого на всепалення Господеві, щоб відправити покуту за левітів. 13 Потім поставиш левітів перед Ароном та перед синами його і віддаси їх в офіру Господеві. 14 І вилучиш левітів з-поміж синів Ізраїля, щоб були моїми. 15 А після того левіти ввійдуть до служби у наметі зборів. Отже ти їх очистиш і приведеш як жертву. 16 Вони бо цілком належать мені з-поміж синів Ізраїля; замість усіх, що першими приводить мати, усіх первородних синів Ізраїля, взяв я їх собі. 17 Мені бо належить усе первородне між синами Ізраїля, чи то людина, а чи скотина; з того дня, коли я повбивав усіх первістків в Єгипетській землі, присвятив я їх собі. 18 Я взяв собі левітів замість усіх первістків між синами Ізраїля, 19 та й оддав їх Аронові й синам його, щоб вони їм належали з-поміж синів Ізраїля, щоб замість синів Ізраїля служили при службі в наметі зборів і щоб за них відправляли покуту, щоб не впала на синів Ізраїля кара, коли приступатимуть до святині.” 20 Тож Мойсей з Ароном та всією громадою синів Ізраїля вчинив щодо левітів усе, що заповідав Господь Мойсеєві про левітів; так і вчинили з ними сини Ізраїля. 21 Очистились левіти, повипирали свою одежу, і Арон привів їх як жертву перед Господа та відправив за них покуту, щоб очистити їх. 22 І після того увійшли левіти до намету зборів, щоб служити свою службу під наглядом Арона та синів його. Як заповідав Господь Мойсеєві про левітів, так і вчинили з ними. 23 Господь промовив до Мойсея: 24 “Це закон про левітів: від двадцяти п'яти років і вище ставатимуть вони до служби у наметі зборів, 25 а від п'ятдесятьох років залишать службу, не служитимуть більше. 26 Вони допомагатимуть братам своїм при наметі зборів, доглядаючи за всім, роботи ж не робитимуть. Так зробиш з левітами щодо їхньої служби.”

9. Друга Пасха в Синай-пустині 1-5; Пасха нечистих 6-13; Пасха чужинців 14; хмара над храминою 15-23

1 Господь промовив до Мойсея в Синай-пустині, другого року по виході з Єгипетської землі, першого місяця: 2 “Нехай сини Ізраїля відсвяткують Пасху в призначений час. 3 Чотирнадцятого дня цього місяця надвечір святкуватимете її у свій час; за всіма установами й за всіма приписами її святкуватимете її.” 4 І сказав Мойсей синам Ізраїля, щоб святкували Пасху. 5 І святкували вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця, надвечір, у Синай-пустині. Згідно з усім, як заповідав Господь Мойсеєві, вчинили сини Ізраїля. 6 Та були деякі, що осквернилися трупом і не могли на той день святкувати Пасху; тож приступили вони того дня до Мойсея й до Арона 7 і мовили до них: “Ми осквернилися трупом. Та чого б то нам мало бути заборонено принести дари Господеві у свій час серед синів Ізраїля?” 8 І каже до них Мойсей: “Заждіть лишень, я послухаю, що Господь повелить щодо вас.” 9 І Господь промовив до Мойсея. 10 “Промов до синів Ізраїля словами: Кожний з вас та ваших потомків, хто оскверниться трупом чи буде у великій дорозі, святкуватиме Пасху на честь Господа. 11 Але він святкуватиме її другого місяця, на чотирнадцятий день, надвечір; з опрісноками й гірким зіллям їстиме він її, 12 так, щоб не лишалось нічого з неї до ранку і кістки не ломлено в ній, виконуючи все за обрядом Пасхи. 13 Коли ж би хтонебудь, бувши чистий і не в дорозі, занедбав святкувати Пасху, той викорінений буде з-поміж людей своїх, бо не приніс жертву Господеві в призначений час. Людина та нестиме кару за свій гріх. 14 Коли ж чужинці, що перебувають з вами, захочуть святкувати Пасху на честь Господа, нехай святкують за установами та приписами її; той самий обряд нехай буде в вас, так для чужинця, як і для тубільця.” 15 Того ж дня, коли поставлено храмину, хмара вкрила храмину, отой намет свідоцтва, а ввечері вона стала мов полум'я над храминою, і так було аж до ранку. 16 Так було ввесь час: хмара вкривала її за дня, а вночі вона ставала мов полум'я. 17 І щоразу, коли знімалась хмара над наметом, сини Ізраїля рушали в дорогу; а на тому місці, де хмара опускалася, там отаборювалися сини Ізраїля. 18 За наказом Господнім рушали сини Ізраїля в дорогу, і за наказом Господнім отаборювались; і ввесь час, коли хмара перебувала над храминою, стояли вони табором. 19 І коли хмара перебувала довгий час над храминою, то сини Ізраїля пильно дотримувалися наказу Господнього і не рушали. 20 Часом хмара стояла лиш кілька днів над храминою; за Господнім