Книги Українською Мовою » 💛 Поезія » Сонети. Світовий сонет 📚 - Українською

Читати книгу - "Сонети. Світовий сонет"

311
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сонети. Світовий сонет" автора Дмитро Васильович Павличко. Жанр книги: 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 84 85 86 ... 224
Перейти на сторінку:
та ясно крізь громи і клекіт перестрілки до мене доліта мелодія терпка твоєї, владарко, квітучої сопілки. ПОЕТ ЗГАДУЄ ЗЕМЛІ СОРІЇ Там гомілкастий профіль на воді, політ стріли крізь неба синь глибоку і над гніздом із патиків і дроку спинаються лелеки молоді, як закарлючки… В пам'яті зрадливо про тебе спогад виринув. Твоїм полям камінним сниться дощ і грім, зеленої землі пахуче диво. Соріє чиста, радосте й снаго, скажи, літак, летиш ти на Дуеро, чи згадують ще там співця того, хто відродив червоне романсеро, чи Каїн ходить по планеті знов і п'є, неначе овід, людську кров? СВІТАНОК У ВАЛЕНСІЇ З ВЕЖІ Ось березень, мансарди прохололі, відкриті морю; голубиний шлях, горять тюльпани-велетні в садах, з туману сонце виплива поволі, немов огненна куля; все кипить — срібло і молоко, індиго й піна… Вітрильник лине в морі, і нетлінна у небі просявається блакить. Валенсіє, плодющих весен краю, таку тебе сьогодні оспіваю — квітучу, непокірну і палку, приборкувачку вод в камінній моці, морського бога в голубій затоці, любовного кентавра в квітнику.  4 СМЕРТЬ ПОРАНЕНОЇ ДИТИНИ Знов ніч… пошерхли спалені уста, гарячка гатить молотом у скроні дитини. — Мамо, пташка золота, метелики рожеві і червоні! — Спи, синку мій… Засни бодай на мить… — А рученьки немов кричать: «Спасіте!» Скажи ж мені, хто може остудить тебе, моєї крові ясний цвіте?! Надворі тихо мерехтять зірки, біліє, наче купол, місяць молод, невидимі гуркочуть літаки. — Моєї крові ти квітучий солод… Чи спиш?.. — Лякливо дзеленчать шибки. — О холод, холод, холод, холод, холод! 5 Від моря і до моря йде війна, за море глибша. В жалібні хвилини дивлюсь на море, що за обрій лине. Ти ж дивишся, Гьомар, яка сумна Іспанія, її хмурні глибини Камоенс прозирнути б міг до дна… Далеко я, та в спомині зрина болючий образ твій, моя богине. Війна убила радість і любов, роздмухала кострище тіней знов і привела печаль і смерть у гості. Медовий сон кохання не прийшов, і квітка не розкриється на брості, обтятій лезом у безумній злості. 6
1 ... 84 85 86 ... 224
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сонети. Світовий сонет», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сонети. Світовий сонет"