Читати книгу - "Заборонене кохання:ти будеш моєю, Джулія Ромуш, Ольга Ялiтовська"

Противитися тому, що відбувається, не було ні сил, ні бажання.  Нарешті була досягнута та точка, коли я прийшла до гармонії з самою собою.  Коли перестала думати про те, що скажуть в суспільстві на рахунок різниці у віці, коли перестала побоюватися Тео, тому що у мене був той, на кого я могла покластися. Ставила свої почуття вище почуттів сестри й стала трохи егоїсткою, щоб почати жити для себе.  

- Я поговорю з Сав, - порушив мовчанку Томас, немов знаючи, про що я зараз думала.  

- Угу, - напевно, це потрібно було зробити мені, але, все ж у відносинах з нею він, а не я.  Та й вислуховувати її закиди й крики не хотілося. Я і так відчувала перед нею свою провину.  

Упакувавши останні речі в валізу, я розвернулася до чоловіка, якого тепер вважала своїм.  

- Томас, я все ж сумніваюся ... з приводу Сав ...  

- Тсс, - він підійшов ближче та обійняв мене, - я розв'яжу питання з Саваною. Повір, виродком буду я, у неї навіть сумнівів не залишиться.  

- Але, а якщо Тео ...- Мій голос почав тремтіти, оскільки моя машина вже чекала мене внизу, щоб відвезти додому і Томас наполягав на тому, щоб я поїхала якомога швидше.  

- Я вирішу все, я розберуся.  Тобі потрібно просто зібрати речі й чекати мого дзвінка, зрозуміла?  - Він підчепив пальцями моє підборіддя і заглянув мені в очі.  Як же мені хотілося йому вірити, як же хотілося...  

- Добре, - я прийняла для себе рішення. Якщо він говорить, що так потрібно зробити, значить це дійсно потрібно зробити.