Читати книгу - "Фаренго. Ч. 2. Гніздо"

— Все впирається у властивості аномальної зони, сір, — зауважив Наварін. — Ми не можемо спрямувати безпосередньо до «інкубаторів» ані людей, ані кіборгів. Вони не дійдуть навіть до першого рівня печер. Сканування з орбіти, між тим, не дає навіть приблизної схеми розташування глибинних порожнин.

— У наших арсеналах, сір, є і ядерні, й термобаричні заряди, що спроможні проникати до печер і шахт на відносно значні глибини, — нагадав лордові командувач Третього флоту. — Вважаю, що ефект аномальної зони не встигне спрацювати одночасно для великої кількості таких зарядів. Навіть якщо спрацює тільки третина з них, «інкубатори» буде ліквідовано.

— Там, де ми підірвали ядерну бомбу, знову плодяться адельми, — докинув до адміралової репліки Маккосліб.

— Та ваша бомба вибухнула практично на поверхні. Від класичного двадцятикілотонного ядерного вибуху, в принципі, рятують навіть десять метрів граніту. Не дивно, що тамтешній «інкубатор» вцілів, — припустив командувач.

— З ядерними бомбами поки що зачекаємо, — вирішив імператор, — але спробуємо застосувати проникаючі термобаричні заряди. Знайдіть на флотських складах заряди без інфраквантових чіпів та позитроніки. Зі спрощеною автоматикою. Чим простішою буде схема — тим краще.

— Зробимо, сір! — відкарбував командувач, нотуючи щось на позиціонному планшеті.

Цієї миті Теслен звернув увагу на Маркова, який все ще стояв біля вхідної мембрани.

— Ви запізнилися, генерале, — посміхнувся Охоронець прав і свобод світів. — Загалом, вважається, що запізнення не властиві вашому фахові… Сідайте, Рене. Ви, до речі, готові звітувати щодо розслідування з теми «цілованих вогнем»?

— Маю лише проміжні результати, сір!

— Це прийнятно, — кивнув імператор. — У нас, як я бачу, — він обвів поглядом зібрання вищих офіцерів Сектору, — практично у всіх «лише проміжні результати». Просто якась тотальна «проміжність». Тому-то й усе так погано.

Теслен зробив паузу і додав:

— Проте мушу сказати, що твій, Рене, звіт про зустріч із ґ’ормітським резидентом став одним із відправних моментів у великій справі знайдення гнізда ґиргів.

— Гніздо знайдене? — багатоголосе гудіння пробігло залою нарад; у багатьох із присутніх брови полізли на лоба.

— Так, — підтвердив монарх, коли шум стишився. — Воно на третій планеті WV Тукана, у ста двадцяти парсеках звідси. Ґ’орміти вже послали туди свій корабель-термінатор. Очікуємо від них повідомлень. А Маркова я нагороджую Адміральським ступенем Ордену Бездоганності. Рене, ти перший за останні тридцять шість років кавалер цього ступеня, вітаю!

— Служу Імперії! — голосно мовив комісар під оплески присутніх. Марков не плекав ілюзій. Він знав, що аплодують не йому, а тому, що кляте гніздо таки знайдене.

Наступним, від імені адмірала Кортнея, звітував його перший заступник, віце-адмірал Ованес. Він доповів про дії Одинадцятого флоту на Сельві, де поки що вдавалось утримувати орду ґиргів практично в межах первинної зони зараження. Учасникам наради були продемонстровані відеоматеріали, що фіксували перебіг боїв на болотних острівцях. Ованес доповів про те, що норни змінили тактику відкривання порталів, що людські втрати в останні години зросли і що фронтовим частинам фатально бракує «павуків» восьмої модифікації, які, попри все, показали себе ефективною зброєю. Віце-адмірал оголосив прогнози аналітиків, що у випадку якщо гніздо ґирга-реплікатора не буде знищено найближчими днями, людські й технічні ресурси Одинадцятого флоту врешті-решт сягнуть критичного рівня вичерпаності. Й тоді настане фаза «обвалу фронту», коли ґирги прорвуться за межі зовнішньої охоронної лінії і почнуть свій переможний марш всією поверхнею Сельви.

— Такий розвиток подій наші аналітики вважають найбільш імовірним, — повідомив Ованес. — Прогностичні машини дають вісімдесят три відсотки ймовірності того, що фаза «обвалу» почнеться десь між восьмою і дванадцятою добою від моменту зараження Сельви. Тоді ми змушені будемо відступити біосферу планети ґиргам і перейти до оборони високозахищених підземних баз і печерних систем на вулканічному щиті Юй-Лу. Зараз ми здійснюємо проект «Ковчег». Ловимо різноманітних представників сельвійської фауни, щоб зберегти їх до кращих часів у анабіозі. Потім, коли ґирга-реплікатора ліквідують, ми знову заселимо ними Сельву.

— Якщо ми відступимо до підземних сховищ, то за який час ґирги знищать фауну Сельви? — поцікавився Теслен.

— За прогнозами аналітиків, все живе на Сельві буде зжерто ґиргами-добувачами за три-чотири місяці. Максимум за півроку. Якщо ґ’орміти знищать ґирга-реплікатора до цього терміну, біосферу Сельви буде пошкоджено, але не смертельно. Вона відновиться на дев’ять десятих сучасного профілю приблизно за півстоліття.

— Будемо сподіватись, що ящерам все ж таки вдасться зруйнувати гніздо, — припустив імператор. — Принаймні, вони повідомили нам, що до системи WV Тукана лідерами Ґ’орми відправлено не звичайний військовий зорельот, а сучасну копію бойового крейсера доби Повзучих Отців з древньою потужною зброєю. Зокрема, і з тією зброєю, яку називають «обнулюючою дугою» і якою хазяї ґиргів минулого року вбили екіпаж «Максвела».

— Нехай Благі Сили допоможуть ґ’ормітам! — сказала Преподобна Ашелін, яка на нараді представляла ієрархію Піфії.

— Які мудрі поради передали нам Святі Матері? — звернувся до Знаючої імператор.

— Святі Матері вважають, що ґирги на Сельві й адельми на Аврелії — це дві руки одного й того самого тіла. Те, що наступ армій ксеноморфів на обох планетах почався практично одночасно, свідчить про скоординовані дії ворога, який намагається знищити нашу Периферію, відкинути людство до меж Сонячної системи. Ми припускаємо, що так звані «інкубатори адельм» у підземеллях кратера Мефістофель були створені штучно. Не виключаємо й того, що біля інкубаторів постійно працюють локальні гіперпросторові портали, через які ґирги-добувачі частину м’яса перекидують адельмам.

— Це пояснило б, зокрема, чим харчуються всі ці орди адельм у гніздилищах, — погодився з припущенням Знаючих Маккосліб.

— Багато що пояснило б, генерале, — мовила Ашелін. — Зокрема й те, чому матка ґиргів досі ще не досягла стадії високої продуктивності. До речі, ми ж усі розуміємо, що якби було інакше, сельвійський фронт давно б уже було прорвано. А так ґирги змушені значною частиною здобутого ними м’яса підгодовувати не свою матку, а ксеноморфів іншого виду. Матка голодна, їй ніяк не вдається розвинути свої продуктивні органи. Відповідно, за стандартну годину вона здатна народжувати не більше двох тисяч ґиргів-добувачів. А при досягненні високої стадії матка зможе за годину народжувати їх тисяч двадцять-тридцять або й більше, — Ашелін зверталась тепер до Теслена. — Вчені Піфії, сір, вважають, що володарі древнього арсеналу зараз лише експериментують, досліджуючи наші реальні спроможності відбивати атаки ґиргів та адельм, оперативно концентрувати сили у віддалених секторах Периферії та створювати нову зброю. Це ще не війна, а лише проба сил, розвідка боєм. Якби матка мала розвинуті продуктивні органи, вороги б уже заразили ґиргами зо два десятки світів. І це миттєво поставило б людство на грань виживання.

Марков зауважив, що в час, коли Ашелін інформувала присутніх щодо припущень піфійських вчених, імператор отримав