Читати книгу - "Дотик"

Розділ 8

Листи

Кінрос, січень 1883 року

Люба Елізабет!

Якщо все піде за планом, то Жасмин передасть тобі цього листа, коли Цейлон уже залишиться за кормою корабля. Звісно, ти зможеш повернутися і відплисти додому з Коломбо, але то вже буде надто далеко. Звідти краще вже буде продовжувати подорож, аніж повертати назад.

Наприкінці липня, коли Лі поїхав після того, як сповістив нам свою новину, я нарешті стала дорослою. Александр завжди каже, що найбільше кохає в мені дитину, яка і досі в мені живе. І я розумію, про що він каже. Я така безтурботна, так люблю попустувати й пожартувати, що це допомагало мені пережити численні незгоди, недбало відкидаючи судження інших людей як неістотні та малозначущі. Була б я поважною жінкою, то все було б інакше, але, мабуть, я народилася людиною, якій немає чого втрачати. Я сама ніколи ні про кого не була гарної думки, тому мене мало турбувала чиясь гарна думка про мене. Тож я безстидно гуляла з Александром направо й наліво, і в Сіднеї також. Звісно, я завжди вважала себе першою претенденткою на його симпатію і тому відчула мстиву радість, коли після одруження він від тебе знову повернувся до мене. Я — аморальна особа, дійсно аморальна.

Коли Лі сповістив мені новину, я тільки й думати могла, щоб знову побачитися з Александром. Те, що він нас викликав, я сприйняла як свідчення того, що найближчим часом він повертатися до Кінроса не збирається. Моя голова стала повнитися картинами життя, яке ми вестимемо, коли знов опинимося в обіймах одне одного; то були приємні картини, і я знала, що ти не будеш заперечувати, щоб я звільнила тебе від Александра.

А потім я раптом збагнула, що він збирається перевершити Бенджаміна Дизраелі, гордо виставляючи напоказ свою коханку та свою дружину в одному відкритому екіпажі. Але цього ніколи не буде. Скандал буде такий, що Лондон здригнеться.

А що для мене якийсь скандал? Так, дрібничка. Але для тебе він стане справжньою катастрофою! Наскільки я розбираюся в тому, що відбувається в Александровій голові, він мав намір виставляти мене твоєю найліпшою подругою, приховуючи таким чином наші справжні стосунки. Але в наші дні люди легко подорожують між Лондоном та Сіднеєм. Минуло б небагато часу, правда б вийшла назовні, а Александр — аж ніяк не принц Уельський.

Ось чому я вирішила лишитися вдома, моя люба. Настав твій час, скористайся можливістю, яку я тобі надала. Знаєш, наша біда в тому, що всі ми утрьох є продуктом маленьких містечок, ми й досі живемо в маленькому містечку. Завдяки золоту з шахти «Апокаліпсис» ми можемо досить великою мірою чинити так, як нам заманеться. Але то в Сіднеї, а не в Лондоні.

Насолоджуйся життям, Елізабет. Розважайся для власного задоволення — і до біса Александра. Лише передай, будь ласка, привіт моєму Лі і спробуй налагодити з ним нормальні стосунки — заради мене.

Дуже тебе люблю, Рубі

Цейлон, березень 1883 року

Ох, Рубі!

Я пишу цього листа з Коломбо, а звідси відпливає невеликий пакетбот до Сіднея. Він буде там за три чи чотири тижні. І я б там була разом із ним — якби вирішила повернутися.

Ти — просто геній обману! Лікар Маркхем, Жасмин та Квітка Персика неперевершено пошили мене в дурні. Мені навіть на думку не спало, що тебе немає на кораблі і ти зовсім не страждаєш на хитавицю, як мене запевняли. Просто я прекрасно запам’ятала, як важко маялася від цієї хвороби місіс Вотсон на «Аврорі», коли я їхала, щоб вийти заміж за Александра. Коли ми проходили через Велику Австралійську затоку, я сама почувалася кепсько, але я — досить непоганий моряк. І, як виявилося, Нелл та Анна — теж. Китаянки почувалися гірше, але Індійський океан спокійний, як сільський ставок, тому вони видужали невдовзі після Перта.

Не знаю, може, через те, що корабель перебуває в постійному русі, Анна вирішила піти. Вона трохи похитується, але тепер, коли дівчина дізналася, навіщо їй потрібні ноги, вона тільки й знає, що ходить, коли не спить. Її цуценячий жирок зник, вона стала досить стрункою та акуратною. Її улюблене слово і досі «Лі», вона його не промовляє, а пищить, хоча дедалі швидше до її лексикону додаються й нові слова — корабель, берег, канат, дим, чоловік, жінка, моряк, гавань. Саме тут, у Коломбо, вона навчилася вимовляти багатоскладові слова.

Дуже тобі вдячна за турботу про мене, але Лі вже пояснив ситуацію приблизно так, як ти її собі уявляла, — ти і я як подруги нерозлийвода. У мене коліна тремтять і підгинаються від думки про те, що скаже Александр, коли дізнається, що тебе з нами немає, але Жасмин уже віддала мені твого листа, який треба буде передати Александрову коли ми прибудемо до Англії.

Дорога Рубі, я ціню всім серцем твою жертву заради мене і прекрасно розумію твої мотиви. Обіцяю, що передам привіт Лі.

Дуже тебе люблю, Елізабет

Лондон, квітень 1883 року

Моя кохана обломщице!

Ніхто б про нас не здогадався! Якби Елізабет сама по собі не була красивою жінкою, то люди іще б могли щось подумати, але якби я познайомив свою дружину з відомими людьми і навіть якби хтось із них про нас дізнався, то однаково ніхто б нічого не зміг довести, а тому проти нас не було б застосовано жодних репресій. Насправді тут достатньо поширена практика, коли люди з вершків суспільства займаються тим, що французи називають «менаж а труа», коли і дружина, і коханка є членами того самого суспільного кола, хоча, мушу визнати, коханки завжди є дружинами інших чоловіків, а не одиначками, як ти.

Утім, це тепер не має значення. Я виконуватиму свій обов’язок і всюди супроводжуватиму мою дуже вродливу дружину — але без її найкращої подруги.

Скучаю без тебе і кохаю тебе, Александр

Лондон, листопад 1883 року

Моя люба Рубі!

Сталося дещо абсолютно незвичайне! Ти правильно розсудила і залишилася вдома, бо якщо б ти приїхала і поповзли б чутки, то того, що сталося нещодавно, ніколи б не сталося. Для Александра це теж стало повною несподіванкою.

Тепер я — леді Кінрос! Александру присудили