Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Людина, що знайшла своє обличчя, Олександр Романович Бєляєв 📚 - Українською

Читати книгу - "Людина, що знайшла своє обличчя, Олександр Романович Бєляєв"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Людина, що знайшла своє обличчя" автора Олександр Романович Бєляєв. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 85 86 87 ... 159
Перейти на сторінку:

Люкс зволікала з відповіддю. Вона саме цього й хотіла: дати Престо зрозуміти, що, можливо, не відмовиться перейти до нього на роботу, якщо їі добре попросять про це і якщо сценарій та роль сподобаються. Але разом з тим Люкс хотіла ухилитися від певної відповіді, яка зв’язала б її.

— Який же артист не мріє про виграшну роль! — відповіла вона.

Тепер Люкс чекала, що Престо почне розхвалювати роль героїні, щоб ще більше зацікавити її. Але Тоніо несподівано сказав:

— Боюсь, що ця роль не для вас. — І додав: — Ви не справитеся з нею!

Це був виклик, майже образа

— Роль може мені не сподобатися, — відповіла вона холодно, — але щоб я не справилася з нею!.. Ви, здається, знаєте мене не один день, Тоніо, — вже лагідніше, з товариським докором закінчила вона.

— Я знаю, яка ви артистка!

«Навіть не сказав, геніальна або хоч талановита», незадоволено відзначила Люкс.

— Дочка короля, графиня, молода вдова мільйонера, знаменита артистка… — почав Престо перелічувати найкращі ролі Люкс. — Чудові костюми, шовк, золото, дорогоцінне каміння, розкішні зачіски… Але це не те, зовсім не те, що у мене, міс Люкс.

— А що ж у вас! — запитала ображеним тоном Люкс. — Хто ж ваша героїня?

— Прачка.

— Прач-ка? — скоріше прошепотіла, ніж проговорила вона, дивлячись на Тоніо широкими очима. Чи не глузує він з неї?

— Так, звичайнісінька прачка, а втім, молода і симпатична, — спокійно відповів Престо. — А герой… герой — безробітний у лахмітті, який ходить по смітниках і збирає гачком кістки та ганчірки. Місце дії — підвали, горища і задні двори.

Люкс трохи оволоділа собою, посміхнулася.

— Ви жартуєте, Тоніо.

— Я говорю цілком серйозно. Мені, звичайно, було б дуже приємно, якби моя прачка мала вашу зовнішність. Контраст між багатством, яким природа наділила героїню, і тим, що дало їй життя, був би дуже ефектним, але, мені здається, вам нелегко було б увійти в таку роль.

Обличчя Люкс раптом втратило всю свою чарівність. Воно стало холодне і майже зле. І Гедда відразу перестала цікавитись Престо. В її очах він був кінченою людиною. Пітч може бути спокійний: Престо сам скрутить собі в’язи.

— То що ж, міс, ви думаєте про нову роль? — запитав Тоніо, майже не приховуючи іронії.

— Пошукайте свою героїню серед прачок, містер Престо, — сказала вона льодяним голосом.

— Я так і зроблю, міс, — визивно весело відповів Престо і подумав: «Простенька Еллен — перлина порівняно з цією мішурою».

Говорити їм більше не було про що. Престо вклонився і вийшов.

Люкс нерухомо лежала на єгипетському дивані. Зараз вона й справді була схожа на Клеопатру, яку тільки що ужалила в груди змія. Нехай Престо скрутить собі в’язи — їй це байдуже. Але як він міг так легко розлюбити її? Невже вона почала втрачати жіночу чарівність? Ця думка примусила Люкс похолонути. її чарівність — її капітал… «Ні, ні,— заспокоювала вона себе, — жодне дзеркало не говорить мені про те, що я починаю марніти. Тут щось інше. Можливо, наслідок метаморфози, якої зазнав Престо, а може, він захопився… якоюсь прачкою. Тим гірше для нього! І він смів ще мріяти про мене!..»

А Престо, повертаючись на автомобілі додому, в свою чергу думав про Люкс:

«Вона залишається однією з найчарівніших жінок. Це безперечно. Але чим ближче пізнаєш її як людину, тим більше розчаровуєшся. У неї нема іншої мети в житті, як гроші, нажива… Ні, все це зірки не мого небосхилу. Нову справу треба робити з новими людьми, і я знайду їх серед талановитої молоді!»

На порозі вілли Престо зустрів Себастьяна, який був чимось трохи збентежений.

— У нас гості, — сказав він.

— Хто? — неуважно запитав Тоніо, гадаючи, що хтось прийшов у справах.

— Пожильці приїхали. Літній містер і з ним молода міс. — І Себастьян хитро подивився на Престо.

— Це Баррі! — вигукнув Престо. — Нарешті! Де вони?

— У своїх кімнатах, нагорі. Розміщаються, опоряджаються з дороги. Місіс Ірвін допомагає їм.

Місіс Ірвін, яка переселилася кілька днів тому у віллу Престо, була поважна вдова, запрошена до Еллен як компаньйонка.

— Чудово! Чудово! — жваво вигукнув Тоніо. — Скажіть, щоб накривали стіл до сніданку у блакитній вітальні. Чотири прибори!

ЕЛЛЕН ПОЧИНАЄ НОВЕ ЖИТТЯ

— Дуже радий вас бачити, дорогий Баррі, — говорив Престо під час сніданку. — Я з нетерпінням чекав вас. Роботи по саму зав’язку.

— Мене затримала адміністрація парку, поки знайшли підхожого заступника. Вони дуже перебірливі і про кожного нового службовця спочатку збирають довідки: чи він не член профспілки, чи не брав участі в страйках тощо.

— Тепер мені буде легше, — сказав Престо і почав розповідати Баррі про стан своїх справ, у той же час поглядаючи на Еллен і місіс Ірвін.

Поважна дама, повна, флегматична жінка з сивіючим волоссям, була захоплена сніданком. Вона дуже любила добре попоїсти і подрімати в кріслі. І нова посада цілком задовольняла її. Від неї нічого не вимагали, крім того, щоб вона жила в домі і ні в що не втручалася. Приємна служба!

Еллен їла з апетитом молодої здорової людини, уважно прислухаючись до розмови і час від часу поглядаючи на Престо. Вона була одягнута в простеньке, добре випране і випрасоване власними руками

1 ... 85 86 87 ... 159
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Людина, що знайшла своє обличчя, Олександр Романович Бєляєв», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Людина, що знайшла своє обличчя, Олександр Романович Бєляєв» жанру - 💙 Фантастика:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Людина, що знайшла своє обличчя, Олександр Романович Бєляєв"