Читати книгу - "Пропоную тільки інтим, Белла Сніжна"

І немов знак згори! Мені подзвонила Марго. Такі знаки не можна ігнорувати. Пірат не хотів їсти, і вона по відеозв'язку просила з ним поговорити. Це було так забавно. Але почувши мій голос він дійсно почав їсти. Понявчав правда спершу, покрутився навколо ніг Марго. Довелося його вмовляти, пригрозити Ромою. Не знаю, що більше допомогло.

І ось коли з котом було все вирішено, я представила Марго Христину.

Дівчатка здружилися. Обмінялися телефонами, домовилися навіть зустрітися, коли Христина буде в місті. І мене запросили. Ось це я розумію сверхздатність у людей. Так швидко знаходити один з одним спільну мову.

- А де Рома? - запитала Марго наостанок. - Не можу до нього додзвонитися.

- Пішов кудись з Алексом. - кажу їй.

- Так? - дивується Кріс. - А я бачила його разом з Перемогою.

- З тією самою? - питає раптом Марго.

Одна я не в темі, що за «Перемога»?

- Вікторія. - пояснює Кріс.

І як я сама не здогадалася. Щось настрій опустився до рівня сильно нижче коліна.

- А чому Перемога? - питаю.

- Тому що вона ніколи не програє. - кажуть дівчата одночасно і починають сміятися. 

Вони ще щось обговорюють. А мені стало тошно. Значить з нею поїхав?

- Блін, Сань. Я ж не про це говорила. - Кріс сіла поруч зі мною на диван.

Поки вони там ділилися враженнями з Марго по телефону, я сумувала. І запитати себе через що? Або краще через кого? Ну, Рома! Якщо ти дійсно з нею спиш, поки я тут як дура сиджу одна в чужому домі, я не знаю, що тобі зроблю! Краще тобі ще одну клумбу розвалити! Он, навіть Кріс помітила зміни в мені.

- Рома повністю твій. Та він так дивиться на тебе, що просто ух! - намагається вона мене заспокоїти.

- Що ти напружуєшся. Вони ж просто сплять разом. - подає єхидний голосок Марго.

Кріс застигла.

- Марго! - кажу.

- А що? Ви самі мені це твердите. А Кріс не видасть. Правда, Кріс?

- Нізащо. - каже та, дивиться на мене. - Але знаєш, якби Марго не сказала, я б ніколи не додумалася. Так між вами іскри так і літають. А як ви дивитеся один на одного!

- Давай! - підтакує Марго. - Встав їй мізки, відкрий очі на те який класний у мене Рома. А то я вже почала здаватися. Так, дівчата, на зв'язку! А я побігла! Чекаю фотки з дівич-вечора!

Видавши напуття Марго відключилася. А Кріс залишилася.

- Розкажеш? - питає.

А чому б і ні?

- Ну ви і олені! - все що мені сказала Кріс після розповіді. - І Рома найбільший олень! Але ладно він, мужики завжди тугодуми. Чому ти сама йому не зізналася, що любиш його?

- Я? - уточнила. - Та нема такого! Ти що?! Я ж сказала, між нами тільки інтим. Ніяких почуттів!

- У-у-у! - тягне Кріс. - Як у вас все запущено.

- Тепер твоя черга. - міняю тему.

А то щось розмова наша мені подобатися все менше. Народжує незрозумілі почуття і дивні думки. 

- Ти доклала лапку до історії Каті і Алекса?

- Само собою! - не стала відпиратися Кріс. - Та коли б не я, ці двоє досі б ходили навкруги.

Як я і думала! Кріс допомогла Каті зацікавити її брата. І на роботу влаштувала її. Правда, Катя дійсно не знала, що Алекс там працює. І лобами їх зіштовхувала постійно. Христина страшна жінка, скажу я вам! Краще не ставати у неї на шляху. Марго ще вчитися і вчитися.

Ми з Кріс сиділи довго. Уже пройшов час вечері, коли я пішла до себе. Роми не було. У мене з'явився час подумати про те, що сказала Кріс, але! Не буду! Я не люблю його. Не можу його любити! Це ж нерозумно! Симпатія, це максимум! Так, Рома мені подобатися, я цього ніколи не заперечувала. Але любов? Ні, це занадто гучне слово. 

Я прийняла душ. Покрутилася годину в порожньому ліжку перш ніж заснути. А Рома цієї ночі так і не повернувся.