Книги Українською Мовою » 💛 Романтична еротика » Не мій мільйонер, Ірина Романовська 📚 - Українською

Читати книгу - "Не мій мільйонер, Ірина Романовська"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Не мій мільйонер" автора Ірина Романовська. Жанр книги: 💛 Романтична еротика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 85 86 87 ... 99
Перейти на сторінку:

В кабінеті я вручив йому виписки з закордонних реабілітаційних лікарень для людей із залежністю, у яких Юля проходила останні два роки лікування. Дякувати за це треба Леонарду. Його маніакальний потяг до порядку та ведення всіх своїх витрат стали у пригоді. Він надав усі необхідні документи на підтвердження.

Отримавши на руки незаперечні докази того, що його єдина дочка - наркоманка, Віктор Савелійович не стримався. Так, так. Саме не стримався. Дорослий чоловік п'ятдесяти восьми років розплакався від розуміння того, що не вберіг свою рідну, свою улюблену донечку від такого лиха.

- І мені ще й доведеться все розповісти дружині. - Витираючи останню скуту сльозу, що скотилася по щоці, підсумував батько Юлі.

- Ти пробач мені, Ігорю, що ми так до тебе ставилися весь цей час. Я й не міг подумати, що моя Юлька може стати...

Тяжко йому даються ці вибачення. Але я не наполягаю. Я лише хочу допомогти.

Головне зараз – це вчасно надана допомога дівчині.

- Я не знаю. Я справді не знаю. - Романова встає з ліжка та починає ходити з боку в бік по вільних десяти квадратних метрах своєї палати. Вона не підіймає очей. Міряє кроками кімнату та дивиться лише на свої ноги.

Вона вже тиждень перебуває у найкращій приватній наркологічній лікарні столиці. Звичайно, у зав'язці. Її батьки готуються до переїзду в Німеччину та продовження Юліного лікування там.

Її співучасника Джека також спіймали. Під час обшуку у нього знайшли та вилучили велику кількість заборонених речовин. Тепер його посадять за ґрати на довгий термін. Романов посприяє.

- Мені потрібні були гроші. Джек казав, що, якщо у нас будуть гроші, ми зможемо жити під кайфом де завгодно. Через те, що Леонард припинив моє фінансування, то довелося повертатися на батьківщину. А крім твоєї сестри, я за два роки ні з ким й не спілкувалася більше. Ми з нею періодично телефонували одне одній, говорили про те, про це. Від неї я й дізналася, що ти тепер крутий бізнесмен та маєш мільйони, сидиш у кріслі керівника та припинив кататися на дошці. Я вирішила, що це є мій шанс.

- Шанс на те, щоби розвести мене на гроші?

Вона непевно тисне плечима. Мовчить. Не заперечує.

- І ти навіть не задумалася, що я про все дізнаюся?

- Ти ж мене любив завжди. Я була впевнена, що ти дотепер закоханий в мене. Адже за два роки ти так і не збудував ні з ким серйозних стосунків.

- А ти вважаєш, після восьми років тісних відносин, коли робиш коханою пропозицію, будуєш плани на майбутнє, про дітей замислюєшся так просто збудувати нові?

- Ну я ж почала. - Юля підіймає голову та з покликом дивиться на мене.

- З чим я тебе й вітаю. Гарну партію знайшла, Юлю. Прямісінько на розкішний курорт відправив тебе коханий. Майже Мальдіви, не бачиш? – рукою обводжу простір кімнати.

Мене розриває на частини від її слів. Емоції переповнюють груди. Болить все ж таки.

- У мене залишилося останнє запитання. Що сталося в готелі? Тільки відповідай правду, Юля. Я все одно дізнаюся. Тому краще тобі розповісти все самій.

- Ой, як розхвилювався. Та нічого не було в нас. - Юля, здається, втрачає сили від цієї розмови, сідає на ліжко з ногами. - Ми тебе з Джеком привезли в готель, ти заснув у ліжку як ведмідь. Хропів на весь номер. Що з тобою можна було зробити в такому стані? Ну поставила пару червоних синців та поцілунків для достеменності. Ось і все.

- А твої? - Згадую я.

- То ти все ж таки встиг розгледіти мене? – з посмішкою перепитує Романова. - А я вже гадала, що імпотентом став, - разюча зміна емоцій з туги на загравання та відсутність будь-яких переживань щодо скоєного мене призводять до шоку.

- Не мели дурниці. Далі.

- Треба ж мені було діти кудись енергію, а Джек якраз перевіз твою тачку від ресторану до готелю, заніс ключі. Ну ми й віддалися тілесним втіхам.

Побачивши моє перекошене обличчя, Юля додала:

- Ой, та не переживай ти так, дурню. Тебе сплячого на ліжку ніхто не чіпав. Ми займалися сексом в сусідній кімнаті.

Це точно вже не та Юля, яку я знав колись. Почувши від неї ці оповідання, мені захотілося лише піти в туалет та проблюватися. Було бридко й гидко від усього.

Шкода, що таке дівчисько так безглуздо проїбало своє чудове життя. Тепер точно минуле шкодувати не варто. Що було те загуло.

Прощавшись з Юлею, я побажав їй впорається з усім та не втратити отриманого шансу на нормальне життя. Виходжу з палати. На годиннику чотирнадцять годин, сорок хвилин. За тридцять п'ять хвилин в Ані закінчуються пари. Якраз встигну доїхати до її університету.

Вирішив зробити коханій дівчині гарний сюрприз. Підготував усе необхідне для романтичної вечері у мене у квартирі. Точніше ми разом цю вечерю й приготуємо.

1 ... 85 86 87 ... 99
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не мій мільйонер, Ірина Романовська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Не мій мільйонер, Ірина Романовська"