Читати книгу - "Повернути себе. Том 3, Олександр Шаравар"

               Я відразу спробував під'єднатися до Штуіна, але виявилося, що він перебуває в процесі перезавантаження. Довелося вмикати ручне керування й одразу ж активувати сканування систем корабля.

            Досить швидко з'ясувалося, що гравітація вимкнулася через потужне гравітаційне спотворення перед кораблем, коли гравітаційні компенсатори спробували впоратися з ним.

           Здебільшого їм це вдалося, але спотворення сягнули й корпусу корабля в носі, на щастя, ніс корабля був мною укріплений псіонічно, і це дало змогу уникнути катастрофічних наслідків, було кілька незначних пробоїн, які вже почали усувати дроїди, та знищене зовнішнє обладнання на носі. Нічого критичного, все обладнання на військових кораблях було продубльовано в різних частинах корабля. Ось і зараз, незважаючи на знищення головного передавача, зв'язок уже функціонував після перемикання і зі мною вже намагалися зв'язатися.

          - Борт YJS-421-JDKSG-003Y3 "Зертал Кванадіс", дайте відповідь.

         - Це борт YJS-421-JDKSG-003Y3 "Зертал Кванадіс", що сталося? У мене перевантаження гравітаційних компенсаторів і пошкодження трьох носових відсіків.

          - Слава Крайму, ви живі,- вимовив полегшено диспетчер, причому це був явно інший, не той, який давав мені коридор розгону. У цей момент закінчилося перевантаження штуіна і той вивів повний звіт про пошкодження. Але головне не це, головне - сліди роботи спотворення метрики простору перед кораблем, які відповідають відкриттю гіпервікна. 

          - Не знаю, хто такий Крайм, але живий я не завдяки йому. Мої датчики показують нещодавно закрите гіпервікно за сто кілометрів прямо за курсом. Це дуже схоже на спробу вбивства, мого вбивства. Видана вами траєкторія розгону призвела до зіткнення з кораблем, що вийшов із гіпера. Де він, до речі?

          - Приношу наші вибачення. Диспетчер, який видав вам траєкторію розгону, зістрибнув із триста двадцятого поверху, - відповів цей диспетчер, - Ми до вас направили рятувальників.

           - Мені вони не потрібні, я сам справляюся зі своїми ушкодженнями. Що з другим кораблем? - запитав я в диспетчера прямо, не спостерігаючи уламків перед собою.  

           - Він випарувався у вибуху під час зіткнення. Це був шатл кур'єрської служби. - відповів диспетчер.     

                Після його слів ставало зрозумілим, що саме сталося, мене спрямували на стандартну траєкторію, за якою виходять із гіпера кур'єри, вони вирізняються пунктуальністю, і розрахувати, коли мені необхідно було стартувати, можна було без проблем. 

               Мене направили якраз перед виходом чергового кур'єра, унаслідок чого сталося зіткнення, оскільки системи корабля не змогли нічого зробити через мінімальну відстань у момент виходу з гіпера до мого корабля. А оскільки мій корабель виявився укріпленим, він зміг впоратися з гравітаційним спотворенням, створеним руйнуванням гравітаційного генератора на кур'єрі.

                У те, що це випадковість, я просто не вірив, особливо враховуючи, що диспетчер після цього зістрибнув із триста двадцятого поверху.  Доручивши подальші переговори Штуіну, я взявся за ремонт корабля.

               Якщо я хотів покинути цю недружню систему, мені необхідно було відновити дефлектори поля Рігеля на носовій півсфері.  Благо, що в мене був запас дефлекторів, але їх все одно не вистачить повноцінно прикрити ніс, а тому доведеться перерозподілити частково дефлектори з інших частин корпусу корабля.

              Активувавши про всяк випадок гармати корвета в сторожовому режимі, я в скафандрі разом із дроїдами попрямував на поверхню корпусу. Рятувальна служба Петрокара, зрозумівши, що допомога мені не потрібна, запросили свідчення моїх сенсорів під час зіткнення для складання звіту.

             Взагалі, зіткнення космічних кораблів далеко від планет - це величезна рідкість, це щось поруч із неможливим. Відстані між кораблями далеко від планет рідко бувають меншими за мільйони кілометрів один від одного.

               Тож подію можна було спокійно назвати екстраординарною.  Довіряти будь-кому тут, у системі, я не збирався, а тому відмовився від надання ремонтних потужностей у доках флоту Оборони системи, а тому довелося працювати самому особисто.

              Якби не було в мене моєї здатності, було б набагато складніше. Але, злегка пом'якшуючи погнуті броньові листи на носі корабля, я вирівнював їх телекінезом, після чого знову зміцнював у правильному положенні.

            Сам корпус корабля в деяких місцях довелося і зовсім перетворювати на рідину і формувати новий корпус телекінезом.   Робота була непроста і мені постійно не вистачало псі-енергії, добре, що на кораблі був концентрат раксаніту, і я обвішався ним повністю. 

Запас псі-енергії дуже швидко відновлювався, але також я відчував, як починали боліти моє джерело й енергоканали, що йдуть від нього. У звичайному стані їхнє наповнення було мінімальним, а ось тепер я відчував перевантаження. 

          Для того щоб відновити форму носа корабля і броньове покриття, у мене пішло майже двадцять годин безперервної роботи.  Закінчивши з цим, я повернувся на борт корабля і вже віддалено за допомогою дроїдів почав відновлювати енерговідводи, що йдуть у носовій частині корабля, щоб можна було встановити дефлектори поля Рігеля. 

         Складність була в тому, що мені довелося перерозподіляти навантаження на кожен дефлектор на поверхні корабля, з огляду на те, що загалом було сорок шість тисяч дефлекторів, що створюють поле Рігеля, з яких дві з половиною тисячі було знищено гравітаційним викривленням, робота була непростою.

        Девос, який прийшов до тями до середини ремонту корабля, швидко взявся за справу, він подав позов до міжнародної комісії навігації на двісті мільйонів кредитів.  Оскільки зіткнення корабля, що розганяється, і корабля, що виходить із гіпера, сталося вперше, то, найімовірніше, позов задовольнять.