Читати книгу - "Вибухова парочка, Аріна Вільде"

Кирило

В мою відсутність місто абсолютно не змінилося, таке ж сіре і багатолюдне. Коли таксі везе мене повз "СтальПрома" я не можу втриматися, озираюся назад, відчуваючи дивну ностальгію і тугу. У голові одразу ж спливає образ дівчини, яку я всіма силами намагався забути, але так і не вийшло. У кожному обличчі особі, в кожній жінці, я шукаю її риси, подумки порівнюю і злюся, коли розумію що жодна з них не заводить мене настільки. Жодну з них не хочеться обіймати всю ніч, не хочеться готувати їй сніданки і спеціально діяти на нерви.

Але, в той же час, я настільки ненавиджу її, що навіть видалив її номер з контактів телефону до чортової матері. Я розумію, що я не маленький хлопчик і таїти образу на Левандовськую як раз-таки з розряду дитячих вчинків, але брехня і маніпуляція моїм життям знатно вибісили мене. Думав поїду, забуду про все, коханку заведу, спокійно займуся тим, про що мріяв все життя, але свербляче відчуття всередині мене ніяк не дає спокою. І нічого не допомагає: ні робота, ні алкоголь, ні численні дівчата, обличчя яких я навіть не згадаю.

За п'ять місяців я лише три рази повертався в рідне місто і кожен раз насилу тримав себе подалі від будинку Люби. Каюсь, хотілося причаїтися десь на парковці, почекати її повернення або хоч одним оком поглянути на світло у її вікнах і, можливо, навіть помітити її силует.

Я входжу в свою порожню квартиру і завалююся на диван. Дивлюся в стелю, намагаючись зрозуміти що робити зі своїм життям. Йти миритися з дідом - це як визнати свою поразку, так й вислуховувати вкотре нотації не дуже-то й хочеться. Мені подобається моє нове життя, я часто в роз'їздах, викупив ще одне приміщення під майбутній ресторан і вже точно можу обійтися без грошей діда.

Мої думки порушує телефонний дзвінок.

- Ти вже прилетів? Давай вийдемо кудись, вип'ємо, - звучить у трубці голос Єгора, з яким ми зіткнулися кілька місяців тому на одному із заходів і якось несподівано тісно здружилися.

- Так, але сьогодні я труп. Весь день в дорозі, переліт, так що давай завтра, - я і справді виснажений і єдине, чого мені зараз хочеться, забутися міцним сном, щоб не зірватися і не рвонути в заміський будинок, щоб переконатися що з дідом усе добре, а ще хоч щось дізнатися про Любу.

Вона дуже закрита людина. Її навіть в instagram немає. Хто в наш час не користується ним? Навіть дід і той свою сторінку веде. Нещодавно ось з якоюсь дамою середніх років засвітився.

- Гаразд, до речі, на вихідних перетнувся з твоїми.

- Ким? - не відразу розумію про кого йдеться.

- Ну, з дідом, вибач, не пам'ятаю як його звуть і з колишньою твоєю. Люба ж  колишня?

- З чого ти взяв, що у нас з нею щось було? - варто лише почути її імені, як я весь напружився. Насилу стримую свою цікавість, щоб не задати сто питань, дойшовши  до того, якого кольору були її туфлі.

- Перестань, думаєш я не знаю хто забрав у мене на вечірці гарячу дівчинку? Правда зараз вона далека від того образу, - хмикає він і перед очима замість тонкої талії Любочки плюс двадцять кілограм, потворні окуляри і обличчя в прищах. Краще б вона так і виглядала з самого початку, тоді б я точно навіть не подивився в її бік.

- Давай не будемо про людей з мого минулого.

- Гаразд-гаразд, твої сімейні справи мене не стосуються, тим більше твоя колишня заміж вилетіла.

- Що? - різко підніваюся з дивана і з силою стискаю пальцями телефон.

- Ну, вагітна вона, пузо таке величезне. Жестяк.

- Почекай, це точно була Люба?                 

- Ну, так, тим більше вона привіталася зі мною і ми навіть перекинулися парою слів.

Я відключаюся навіть не попрощавшись. Люба заміжня. Люба вагітна. Мене трясе від страху. Страх того, що я назавжди втратив її. Я намагаюся себе заспокоїти, переконати в тому що це до кращого, так і повинно бути, але злюсь ще більше і перевертаю на підлогу полицю з книгами.

Ну, ні, це була не вона. Єгор помилився. Точно помилився. Не могла вона так швидко все забути, та ще й заміж вийти! Мене верне від думки, що зараз Люба в ліжку з якимось мужиком, а  якщо це Макс? Коли вона взагалі встигла з кимось познайомитися, одружитися та ще й завагітніти?

У мене є один варіант все дізнатися. І точно не від діда. Я хапаю ключі від машини і вилітаю з квартири. І пофіг що зараз майже дванадцять ночі. Головне - переконатися, що слова Єгора не правда.                    

_________

Завтра фінал)))) Готові?)