Читати книгу - "Повелитель таємниць, Cuttlefish That Loves Diving"

. = .

Клівз повернув голову і дивився на нього добрих три секунди, перш ніж відвести погляд. Потім, збираючи речі, він тихим голосом сказав: "Здається, вам не потрібно, щоб я вам нагадував". Ви вже зрозуміли правила моря.

.

Мисливці за головами, які подорожують по землі, часто не можуть бути шукачами пригод на морі.

=

Він вміло сховав під одягом кинджал, короткий ніж і тризуб, чим засліпив Кляйна.

Дякую. Кляйн посміхнувся і кивнув.

.

Не кажучи більше ні слова, Кліві розвернувся і повернувся в каюту, залишивши позаду тільки свою широку і глибоку спину.

.

Кляйн посміхнувся, похитав головою і перевів погляд на борт корабля.

, - .

Блакитні хвилі м'яко здіймалися вгору і вниз, а сріблясто-білі летючі риби час від часу вистрибували з води і ширяли в повітрі.

. ,

Ця риба вміє літати і плавати. Рибалки і моряки вважають їх сім'єю Володаря Штормів, тому навіть якщо їх ловили мережами, їх повертали в море Кляйн неквапливо милувався морською гладдю під сонячними променями, а також летючими рибами над поверхнею моря. У його голові промайнула нестримна думка.

,

Хм, цікаво, наскільки гарне у них м'ясо

493 -

Володар таємниць - Глава 493 - Полювання

493

Глава 493 Полювання

, ‘ ? .

Шановний Арродс, моє друге запитання: «Як Шерлок Моріарті врятувався з руїн?» Настрій Ікансера був набагато спокійнішим, ніж раніше.

.

Поверхня срібного дзеркала мерехтіла, швидко окреслюючи Шерлока Моріарті, який притулився спиною до стіни, стискаючи і стискаючи кулаки.

, .

Потім Ікансер Бернард і навколишні диякони та капітани Вулика побачили перебільшену посмішку приватного детектива, а потім розвернулися і кинулися з оголеним пістолетом.

.

У цей момент під впливом складеної сцени всі вони відчули незрозуміле почуття смутку і хвилювання.

,

Зображення в дзеркалі підскочило, показавши Шерлока Моріарті, який орудував револьвером, стріляючи у вівтар, але безрезультатно. Сцена з тими кулями, що розпадаються, змусила всіх присутніх трохи хвилюватися.

.

Тоді Шерлок Моріарті викинув латунний ключ, і вівтар показав ознаки нестабільності через корупцію.

,

Від вибуху повітря містер А впав на землю, а Шерлок Моріарті жалюгідно втік з будівлі храму.

, =

У цей момент зображення змінилося, щоб мати трохи каламутну річку Тассок як основний фон. Шерлок Моріарті і містер А плавали у воді, дивлячись у небо, де не було ні хмар, ні туману.

, =

Майже миттєво містер А. став прозорим і зник, залишивши тільки Шерлока Моріарті здивовано озирнутися навколо.

? . , , ? =

Підкріплення церкви Вічної ночі? — насупившись, сказав Ікансер. На жаль, він не згадав про те, що з'явилося в його листі. Ми не можемо вгадати. Чи намагався він продати цю таємницю за хорошу ціну, чи просто зачепив її і втратив відповідні спогади? Крім того, його досвід втечі з підземних руїн нічого не показує. Схоже, що відповідні підказки були приховані одночасно

=

Він проаналізував її швидко, у процесуальних реченнях, а потім, не надто обтяжуючи психологічний тягар, вирішив відповісти взаємно, а не ризикувати.

. -, .

Схоже, Арродес сьогодні не в настрої бути жартівником. Я можу використати це по максимуму У своїй самовтіхі Ікансер побачив, як на поверхні дзеркала з'явилися криваві слова.

.

Пропустивши серцебиття, у нього з'явилося погане передчуття, він підозрював, що Арродес вже прийшов до свого звичайного стану.

Слова, схожі на кров, похитнулися і швидко перетворилися на запитання

, ?

Ким була та людина, якій ви віддали всі сили, намагаючись з усіх сил завоювати прихильність, але в кінцевому підсумку вас покинули?

=

Коли голова гуділа, обличчя Ікансера втратило весь свій колір, перш ніж почервоніти.

.

Це запитання пронизало в ньому глибоку рану, і він не знав, що робити.

, =

Якщо я згадаю, хто він такий, то його репутація буде зіпсована, перш ніж сьогодні ввечері я вже став якоюсь легендою в якомусь сенсі Ікансер з великими труднощами проковтнув свою слину і з гіркотою сказав: «Я вибираю покарання».

. = - .

Блискавка відразу ж спустилася вниз. Однак він відрізнявся від попереднього. Він уже не був сріблясто-білим і був пофарбований у легкий зелений колір.

=

Він влучив йому прямо в голову, від чого волосся стало дибки і спалахнуло кольором блискавки.

=

Він сильно тремтів, наче тряс гральні кістки, наче його накачали галюциногенним наркотиком.

, 0 ?

Архієпископ Горамік зітхнув, заплющив очі і пробурмотів сам до себе: «Запечатаний артефакт 0 класу?»

. ?

Коли Ікансер одужав, він озирнувся і сказав: "Є ще одне питання". Звідки взявся ключ, яким Шерлок Моріарті зруйнував ритуал спуску?

2-111?

Хто з вас збирається використовувати 2-111?

. =

Всі диякони і капітани Машинного Вулика перезирнулися. Якусь мить ніхто не відгукувався.

Звук води, що хлюпається об трюм корабля, здавався єдиним звуком, що залишився у світі. Море вночі було і шумним, і тихим.

Кляйн раптом прокинувся і розплющив очі. Він побачив дерев'яну стелю, вкриту багряною місячною вуаллю.

.

Його духовна інтуїція підказувала йому, що зовні щось відбувається.

? =

Хтось влаштовує рандеву? Він нахилив голову, щоб прислухатися, невиразно чути якісь неприродні звуки.

.

Він сів, одягнув рукавички і вдягнув пальто.

.

В його очах потемніло, коли він дістав золоту монету, перекинув її і швидко здійснив ворожіння.

=

Не отримавши жодних викриттів про небезпеку, він дістав револьвер під подушку і поклав його в кишеню.

.

Зробивши відповідні приготування, Кляйн відчинив двері і вийшов з кімнати, слідуючи за звуком на верхню палубу.

.

У цю мить на морі, далеко від промислового забруднення, тихо висів там багряний місяць, таємничий і мрійливий.

,

Обережно обійшовши кількох членів патрульної команди, Кляйн прибув до місця, де стався переполох. Він відчував слабкий запах крові.

=

За допомогою місячного світла він озирнувся і побачив колишнього шукача пригод Кліва, який присів навпочіпки до борту корабля і щось влаштував.

. =

У тіні каюти приблизно за десяток метрів від цього джентльмена ховалися троє людей. Один з них був компаньйоном Кліва, охоронця в чорному пальті, а двоє інших були дітьми їхнього роботодавця, дівчини чотирнадцяти чи п'ятнадцяти років і молодого джентльмена не більше десяти років.

Двоє юнаків були одягнені в товсті бавовняні нічні сорочки та верхні пальта. Було видно, що вони вийшли поспіхом.

.

Вони тремтіли серед холодного нічного вітру, але все