Книги Українською Мовою » 💙 Драматургія » Трагедії 📚 - Українською

Читати книгу - "Трагедії"

275
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Трагедії" автора Евріпід. Жанр книги: 💙 Драматургія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 87 88 89 ... 92
Перейти на сторінку:
- тут же вб'ють його.

ПЕНТЕЙ

820] Гаразд. У тебе досвід неабиякий.

ДІОНІС

Діоніс щодо цього нас усіх повчав.

ПЕНТЕЙ

Ну-ну, то поділися своїм задумом. [414]

ДІОНІС

У дім зайдімо, там і приберу тебе.

ПЕНТЕЙ

В який убір? Жіночий?.. Але ж соромно...

ДІОНІС

Так рвався підглядати - й охолов нараз?

ПЕНТЕЙ

Ну добре, добре... Як мене вдягатимеш?

ДІОНІС

Волосся по плечах тобі розпустимо.

ПЕНТЕЙ

А далі?.. Як ти далі обрядиш мене?

ДІОНІС

По п'яти - пеплос і пов'яжем голову.

ПЕНТЕЙ

830] Додати ще щось, окрім того, думаєш?

ДІОНІС

У руку - тирс, на плечі - шкуру оленя.

ПЕНТЕЙ

Нелегко це - вдягатись по-жіночому.

ДІОНІС

Зіткнутись хочеш тут же із вакханками?

ПЕНТЕЙ

А справді: все там спершу треба вивідать.

ДІОНІС

Це краще, ніж боротись лихом - з лихами.

ПЕНТЕЙ

А як пройду я через Фіви потайки?

ДІОНІС

Місця безлюдні знаю. Проведу тебе.

ПЕНТЕЙ

Лише б мене вакханки не взяли на глум.

У дім зайдімо. Там я все обдумаю.

ДІОНІС

840] Роби, як знаєш. Я на все пристать готов. [415]

ПЕНТЕЙ

Іду вже. Чи у ліс із військом вирушу,

А чи зроблю, як радиш, - поміркую ще.

Заходить у палац.

ДІОНІС

Жінки, цей муж у сіті, наче звір, біжить:

Навідає вакханок - і поплатиться.

Діонісе, почнімо! Недалеко ж ти -

Негідника скараймо. Спершу глузд йому

Затьмар ізлегка: при ясній свідомості

Перевдягтись не схоче, а помішаний -

Одягне довгий пеплос, не вагаючись.

850] А ще, на сміх фіванцям, проведу його

У тім убранні через місто: он же той,

Хто нещодавно так усім погрожував!

Іду його вдягати. В тому одязі

В імлу Аїда зійде, вбитий матір'ю.

Хай знає він, що справу мав з Діонісом,

Нащадком Зсвса, з тим, хто до погордливих -

Безжальний, до покірних - найласкавіший.

Заходить у палац.

СТАСИМ ТРЕТІЙ

ХОР

Строфа

В танцях ніч одсвяткую всю,

Стрімка, білонога,

860] Підставляючи шию гнучку

Живодайній небесній росі.

Так от лугом гасає лань,

Серед зелені, солодко їй -

Вирвалась із западні,

Перемайнути вдалось

Через плетену міцно сіть.

Гучно гикне на гончаків,

Упустивши здобич, ловець,

Лань же - вітром щосили мчить -

870] Волю чує в полях,

Що прослалися вздовж ріки,

Де навкіл - ані душі;

Волю - в тінявім гаї.

Що таке мудрість, що - найкращий

Дар, який смертним послали боги? -

Ворога шию пригнуть [416]

Переможно правицею.

А що прекрасне, - те й миле.

Антистрофа

Хоч неквапно, та твердо йде

880] Божественна сила,

Відміряючи кару тому,

Хто, зухвальство піднявши на щит,

Не складає хвали божеству,

Розум шалом отьмаривши.

Стежать за гордим боги

Потай, а прийде пора -

Наче в сіті злочинця беруть.

Тож не рвись поза межі ті,

Що їх звичай прадавній кладе.

890] Легко, без мудрувань збагнеш:

Сильне - лиш божество,

Бо правдивим, відколи світ,

Визнає його весь люд -

Так веліла природа.

Що таке мудрість, що - найкращий

Дар, який смертним послали боги? -

Ворога шию пригнуть

Переможно правицею.

А що прекрасне, - те й миле.

ЕПОД

900] Щасливим є той, хто з бурі

Вирвався, в гавань судно звернувши.

Щасливець і той, хто стлумив

Бурю душі! Перейти один одного

Прагнемо, хмертні, в багатстві, у владі.

Безліч у безлічі люду тих прагнень:

Одні мрії збулися;

Мов дим, інші розтали.

А хто й днину безжурно

Відпровадив за обрій, -

910] Той направду блаженний.

ЕПІСОДІЙ ЧЕТВЕРТИЙ

З палацу виходить Діоніс.

ДІОНІС

О ти, хто прагнув бачить недозволене,

До заборони - рвався, тож виходь-но вже, [417]

Пентею, з дому - гляну, як іде тобі,

Підглядачеві неньки і менад усіх,

Убір вакханки, що вславляє Бромія.

З палацу виходить П е н т е й , перевдягнений у жіночий одяг.

А й справді, наче доньку бачу Кадмову!

ПЕНТЕЙ

А я - немов два сонця. Видно й Фіви он,

Подвійні, семибрамні... Й ти попереду

Ступаєш, а здається - наче бик іде...

920] Над головою - ніби роги виросли.

Чи був биком ти, а чи став ним тільки що?

ДІОНІС

Йде бог із нами. Спершу незичливий був,

А вже - в союзі. Що потрібно - бачиш те.

ПЕНТЕЙ

А глянь на мене: чи Іно нагадую,

А чи Агаву, мою неньку, виглядом?

ДІОНІС

Дивлюсь, і наче дійсно бачу й ту, і цю.

Чекай-но, лиш той кучер щось завихрився,

Хоч під пов'язку щойно я ховав його.

ПЕНТЕЙ

В нестямі я раз по раз головою тряс,

930] Отож не диво, що відтіль він вихопивсь.

ДІОНІС

Та я подбаю про належний вигляд твій -

Заправлю кучер. Підніми-но голову!

ПЕНТЕЙ

Ну ось. Роби, як знаєш. Я -в твоїх руках.

ДІОНІС

Он пояс розв'язався.. Довгі складки ось,

Аби до п'ят сягали, треба вирівнять.

ПЕНТЕЙ

Так-так, ось ті, що справа, покривилися,

І А зліва пеплос рівно до п'яти сягнув.

ДІОНІС

Мене найкращим другом уважатимеш,

Коли вакханки виявляться скромними. [418]

ПЕНТЕЙ

940] А тирс у праву, а чи в ліву руку взять,

Щоб я і в цьому на вакханку схожий був?

ДІОНІС

У праву. Тут же - ти й ногою правою

Ступай. Змінився, бачу, розумнішим став.

ПЕНТЕЙ

А Кітерон горбатий - як ти думаєш? -

На плечі б міг я взяти із вакханками?

ДІОНІС

Лиш забажай - і візьмеш: ще недавно ти

Не при умі був, нині - все на лад пішло.

IIЕНТЕЙ

Узяти важіль чи, плече підставивши,

Скелястий верх на спину голіруч звалю?

ДІОНІС

950] Оселю німф, де любо так одлунює

Сопілка Пана, смів би ти спустошити?

ПЕНТЕЙ

І справді: нащо силу застосовувать?

Між сосон заховаюсь, як рішили ми.

ДІОНІС

Сховаєшся у схові, де й повинен буть

Менад підглядач, нечестивець, схований.

ПЕНТЕЙ

У заростях, гадаю, наче птаство те,

Вони любов'ю будуть забавлятися.

ДІОНІС

Готуйся підглядати. Може, й схопиш їх.

Хіба що сам, підглядач, будеш схоплений.

ПЕНТЕЙ

960] Веди, де більше люду, через Фіви всі:

З мужів я перший на таке наважився!

ДІОНІС

Один для Фів, один ти так стараєшся,

І бій, трудів достойний, нині жде тебе.

Йдемо! В провіднику не розчаруєшся,

Назад - не я вестиму... [419]

ПЕНТЕЙ

Певно, матінка!

ДІОНІС

Щоб люд увесь дивився...

ПЕНТЕЙ

З тим іду туди!

ДІОНІС

Тебе нестиме...

ПЕНТЕЙ

Так багато ніжності!

ДІОНІС

На руки взявши, мати.

ПЕНТЕЙ

Ще зазнаюся...

ДІОНІС

Таке зазнайство!..

ПЕНТЕЙ

Втім, я заслужив на це.

ДІОНІС

970] Так-так, великим бувши, - на велике йдеш,

1 ... 87 88 89 ... 92
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Трагедії», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Трагедії"