Читати книгу - "Північний вітер"

Дев’ять хвилин потому

RE:

А Ви все заспокоїтись не можете!!! Я скажу йому: «Я зустрічаюся з другом». Він запитає: «Я його знаю?» Я відповім: «Навряд. Я про нього не розповідала». Тоді я додам: «Нам є про що поговорити. Буду пізно». Він скаже: «Розважайся».

Двадцять хвилин потому

AW:

А якщо Ви повернетеся додому зранку? Що він тоді скаже?

Три хвилини потому

RE:

Ви вважаєте можливим, що я повернуся додому зранку? Ви не припиняєте мене дивувати…

Вісім хвилин потому

AW:

Як казала Еммі Ротнер? «А опісля іноді бачиш можливість, яка вважалася неможливою». Отже, можливість є завжди. Поступово і я починаю в це вірити.

Чотири хвилини потому

RE:

Отакої! Мені до вподоби, коли Ви отак говорите. (А може, тому, що це мої слова.) До речі, залишилося лише чотири години. Хочете, щоб я розповіла, якій з трьох Еммі Ви відчините двері?

Три хвилини потому

AW:

Ні, Еммі, не розповідайте нічого! Навпаки, я маю пропозицію. Смійтеся скільки заманеться, але я цілком серйозно. Я залишу двері відчиненими. Ви зайдете з вітальні у перші двері ліворуч. Буде темно. Я обійму Вас, так і не побачивши. Я поцілую Вас наосліп. Один поцілунок. Лише один!

П’ятдесят секунд потому

AW:

І можна йти?

Три хвилини потому

AW:

Ні! Один поцілунок — потім піднімаємо жалюзі і бачимо того, кого поцілували. Я даю Вам у руку келих вина, цокаємося і п’ємо за нас. А далі буде видно.

Хвилину потому

RE:

Мені склянку віскі! А в іншому я згодна на Вашу програму. По суті, це та ж гра із зав’язаними очима, тільки без зав’язування очей, тож трохи романтичніше. Зробімо так! Невже ми і справді це зробимо? Божевілля якесь, адже так?

Сорок секунд потому

AW:

Так, ми справді це зробимо!

Чотири хвилини потому

RE:

Лео, але ж це дуже ризиковано. Я й гадки не маю, чи мені сподобається, як Ви цілуєтеся. А як Ви цілуєтеся? Радше настійно чи м’яко, радше сухо чи волого? А Ваші зуби — гострі чи