Книги Українською Мовою » Війна Калібана 📚 - Українською

Читати книгу - "Війна Калібана"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Війна Калібана" автора Джеймс С. А. Корі. Жанр книги: ---. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 87 88 89 ... 150
Перейти на сторінку:
ніж всі інші, подумалось йому.

ЗАМІНИТИ ПЕРЕБОРКУ ІНЖЕНЕРНОГО ПО ПРАВОМУ БОРТУ. ЗНАЧНЕ ПОШКОДЖЕННЯ КАБЕЛЬНОГО РОЗПОДІЛЬЧОГО ЩИТА ПО ЛІВОМУ БОРТУ, МОЖЛИВО ЗНАДОБИТЬСЯ ЗАМІНА УСЬОГО ЩИТА.

 

За двома рядками тексту ховалися сотні годин роботи і сотні тисяч доларів на запчастини. За ними також ховалися можливі наслідки у вигляді миттєвої анігіляції судна і команди, якщо би вибух стався глибше на ширину долоні. Два швидкі речення були майже святотатством. Він накидав коментарі про перелік запасних частин від цивільних кораблів, які можуть підійти марсіянському бойовому.

За ним на моніторі було увімкнене новиннєве шоу з Церери. Джим запустив його аби зайняти чимось голову, поки колупався у кораблі роблячи нотатки.

Що саме по собі було маячнею. Сем, інженер з Тихо яка зазвичай керувала ремонтними роботами не потребувала його допомоги. Їй непотрібний був перелік запчастин. Її кваліфікація для такої роботи, як не подивись, була вищою. Але як тільки він віддасть їй цю роботу в нього не залишиться жодних причин перебувати на борту. Йому буде треба розбиратися з Фредом щодо протомолекули на Ґанімеді.

І можливо, втратити Наомі в процесі.

Якщо перші підозри були вірними і Фред насправді вирішив продати протомолекулу за дорого або, що гірше, використати її як зброю, Голден вб’є його. Він знав це так, мов своє власне ім’я і лякався цього.

Той факт що це може бути дуже серйозним злочином і що його майже зі стовідсотковою вірогідністю скарають на горло був менш важливим за вірогідність кінцевого ствердження думки що Наомі була правою, коли пішла геть. Бо він перетворюється на людину, появи якої вона боялася. Ще один детектив Міллер, що сіє самосуд з цівки пістолета. Та як би він не програвав цю сцену, як би не визнавав Фредову провину і не благав помилування, Джим не бачив себе як такого що не вб'є Джонсона за те, що він зробив. Він пам’ятав що був людиною яка могла зробити вибір, але не пам’ятав як це – бути такою людиною.

Якщо виявиться що Фред не має стосунку до трагедії Ґанімеду, тоді вона виявиться правою а він – занадто впертим, аби це побачити. Він може бути здатним достатньо глибоко вибачитись аби відвоювати її назад. Глупство було, зазвичай, меншою провиною аніж самосуд.

Але якщо виявиться що полковник не грав в Бога з супер вірусом, то це буде значно, значно гірше для людства в цілому. Думка про те що щось може бути гіршим для людства, але кращим для нього особисто була неприємною. Розумом він осягав що не може бажати принести в жертву себе, чи своє щастя аби ще когось врятувати. Але змусити замовкнути тоненький голосок, що казав – до біса всіх, я просто хочу повернути свою дівчину - не міг.

Щось напівзабуте спило з його напівсвідомості і він дописав до списку потрібних припасів: ДОДАТИ ФІЛЬТРІВ ДЛЯ КАВИ.

Стінний термінал позаду дзенькнув попередженням за пів секунди після того, як наручний попередив про те, що хтось бажає піднятися на борт. Натиснув на екран, аби перемкнутися на камеру в шлюзі і побачив Алекса і Сем, що чекали в коридорі. Сем була все ж тією самою симпатичною рудоголовою мавкою у завеликому робочому комбезі, яка йому запам’яталася. Алекс щось бовкнув і вона зареготала ще сильніше, ледь не впустивши ящик з інструментом. З вимкненим мікрофоном це було німе кіно.

Голден натиснув кнопку інтеркому і припросив:

- Заходьте, люди.

Сем помахала в камеру і рушила уперед.

За декілька хвилин люк в інженерний відкрився з гуркотом і кіль-трап з загудів, піднімаючись. Сем з пілотом вийшли, жінка кинула на палубу інструмент з гучним брязкотом.

- Що сталося? – запитала вона, коротко обійнявши капітана, - ти знову дозволив прострелити мого хлопчика?

- Твого хлопчика? – перепитав Камаль.

- Не цього разу, - Джим вказав на пошкоджену переборку в інженерному, - бомба вибухнула у вантажному, пропалила діру і осколками пошкодила розподільчий щит.

Сем присвиснула, - тут два варіанти: або осколки можуть рухатись по колу, або твій реактор вміє присідати.

- Скільки знадобиться часу?

- Переборка це просто, - відповіла інженер вводячи щось в термінал, потім кутиком термінала постукала по своїх передніх зубах, - латку заведемо через вантажний одним шматком. Це значно спростить роботу. Розподільчий щит відніме більше часу, але не сильно. Дня чотири, якщо бригада займеться цим прямо зараз.

- Ну, - Джим насупився немов людина, яка має постійно визнавати нові провини, - у нас пошкоджено двері вантажного. Їх або лагодити, або міняти. І шлюз вантажного теж.

- Значить, ще пару днів, - відповіла жінка, стала на коліна і почала доставати інструменти з ящику, - не проти якщо я почну виміри просто зараз?

Джим махнув на в бік пошкоджень: - будь-ласка, будь-ласка.

- Багато новин надивився? – запитала Сем, вказуючи на говірливу голову на настінному екрані, - Ґанімед вкурвило, еге?

- Певно, - відказав Алекс, - і серйозно.

- Поки що це тільки Ґанімед, - відповів Голден, - але це означає щось, що я ще не повністю зрозумів.

- Наомі наразі вписалася в мене, - вела далі Сем, неначе вони говорили про це вже довгий час. Джим відчув що обличчя йому закам’яніло і намагався побороти це, вимушено посміхаючись: - О, круто.

- Говорити про це вона не бажає, але якщо я зрозумію що ти кепсько з нею повівся, я це, - вона узяла до рук розвідний ключ, - до твого пуцля застосую.

Алекс з секунду нервово реготав, а коли потім сміх затих, він став виглядати якось незручно.

- Попереджений значить озброєний, - відказав капітан, - як вона?

- Мовчить, - відповіла Сем, - ага, що мені треба я поміряла. Тепер треба бігти і запускати порізку металу для латки. Побачимося, хлопці.

- Бувай, Семе, - попрощався пілот, споглядаючи як інженериня опускається трап ліфтом, допоки гермолюк не зачинився за нею. – Я на двайдціть років застарів, навіть латаю неправильно, але тово дівчьи мені подобаєси.

- Ви з Амосом обидва співаєте одної, - відказав капітан, - чи мені варто турбуватися що якось, на заході сонця, ви двоє через неї на дуель вийдете?

- Моє коханє – то чистісіньке коханє, - відповів пілот з посмішкою, - я не заляпаю єго тими різними викрутасами.

- Про таке поети писали.

- Йо, - перевів тему Камаль, обпершись на стіну і розглядаючи свої нігті, - давай поговорим, що

1 ... 87 88 89 ... 150
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Війна Калібана», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Війна Калібана"