Читати книгу - "Першому гравцеві приготуватися"

Звичайно, дропкопи очікували, що у мене буде додаткова безпека, тому і принесли плазмові зварювальники.

Працівник «ІОІ» у костюмі пройшов повз дропкопів і обережно притиснув палець до домофона. На дисплеї з’явилися його ім’я і посада: «Майкл Вілсон, Відділ кредитів і зборів «ІОІ», номер співробітника ІОІ-481231».

Вілсон подивився в об’єктив камери в передпокої і приємно посміхнувся.

— Містере Лінч, мене звуть Майкл Вілсон. Я з Відділу кредитів і зборів «Innovative Online Industries». — Він звірився з планшетом. — Я тут, тому що ви не здійснили останні три платежі по своїй карті «ІОІ Visa», де вже нараховується борг понад двадцять тисяч доларів. Наші записи також показують, що ви в даний час безробітний, і тому класифікуєтесь як малозабезпечений. Відповідно до чинного федерального закону ми маємо право примусово взяти вас на роботу для відпрацювання боргу. Ви будете зв’язані контрактом, поки не сплатите борг нашій компанії в повному обсязі разом з усіма відсотками, комісіями і штрафами за прострочення платежу, а також будь-які інші збори або штрафи, які можуть виникнути в подальшому. — Вілсон жестом показав на дропкопів. — Ці панове тут, щоб допомогти мені у затриманні і супроводі вас до нового місця роботи. Ми просимо вас відчинити двері і надати нам доступ до вашого помешкання. Будь ласка, пам’ятайте, що ми уповноважені вилучити будь-які особисті речі, наявні всередині. Вартість продажу цих предметів, звичайно, врахується на погашення кредитного балансу.

Наскільки я міг сказати, Вілсон проказав це все на одному диханні монотонним голосом людини, яка повторює одні й ті ж пропозиції протягом дня.

Після короткої паузи я відповів через домофон.

— Зрозуміло, хлопці. Просто дайте мені хвилину, щоб надіти штани. Зараз вийду.

Вілсон насупився.

— Містере Лінч, якщо ви не надасте нам доступ протягом десяти секунд, ми маємо дозвіл увійти силою. Вартість будь-якого збитку в результаті нашого насильницького проникнення, включаючи всі пошкодження майна і ремонтні роботи, дорахується у ваш непогашений баланс. Дякую.

Вілсон відійшов від домофона і кивнув іншим. Один з дропкопів негайно увімкнув зварник, і коли кінчик засвітився помаранчевим, почав прорізати титанову обшивку моїх бойових дверей. Інший зварювальник перемістився на кілька футів униз і почав вирізати отвір прямо в стіні квартири. Ці хлопці мали доступ до особливостей безпеки будинку, тому знали, що стіни кожної квартири були облицьовані сталевою обшивкою і шаром бетону, який можна прорізати набагато швидше, ніж титанові двері.

Звичайно, я завбачливо укріпив стіни, підлогу і стелю квартири за допомогою титанового сплаву «Мудра клітка», який встановлював по частинах. Коли вони проб’ються крізь стіну, їм доведеться прорізати ще клітку. Але це дасть мені максимум п’ять-шість додаткових хвилин. Тоді вони будуть всередині.

Я чув, що дропкопи мають свою назву для процедури вирізання отвору в укріпленому житлі, щоб заарештувати мешканця. Вони назвали це «кесаревим розтином».

Я не запиваючи проковтнув дві заспокійливі таблетки, які замовив, готуючись до цього дня. Я вже прийняв дві раніше вранці, але вони, здається, не діяли.

Усередині ОАЗи я закрив всі вікна на екрані і встановив рівень безпеки акаунту на максимум. Тоді відкрив Табло, просто щоб перевірити його та заспокоїти себе, що нічого не змінилося і «шістки» ще не виграли. Перша десятка рейтингу залишалась незмінною вже протягом декількох днів.

Турнірна таблиця:

1. Арт3міда 354,000

2. Парзіваль 353,000

3. OI-655321 352,000

4. Ейч 352,000

5. IOI-643187 349,000

6. IOI-621671 348,000

7. IOI-678324 347,000

8. Шото 347,000

9. IOI-637330 346,000

10. IOI-699423 346,000

Арт3міда, Ейч і Шото пройшли Другі ворота і отримали Кришталевий ключ протягом сорока восьми годин з моменту отримання мого е-мейлу. Коли Арт3міда здобула 25 000 очок за Кришталевий ключ, то знову повернулась на перше місце завдяки бонусним балам, які отримала за те, що перша знайшла Нефритовий ключ і друга — Мідний ключ.

Арт3міда, Ейч і Шото намагалися зв’язатися зі мною після того е-мейлу, але я не відповів на жоден з телефонних дзвінків, листів чи запрошень у чат. Я не бачив причини розповідати їм, що саме маю намір зробити. Вони не можуть нічим допомогти і, ймовірно, лише намагатимуться мене відрадити.

У будь-якому разі, шляху назад не було.

Я закрив Табло і довго дивився на фортецю, гадаючи, чи це востаннє. Потім зробив кілька швидких глибоких вдихів, наче глибоководний водолаз, який готується пірнути, і натиснув пальцем на іконку виходу. ОАЗа зникла, і мій аватар з’явився у віртуальному офісі, автономній симуляції, що зберігається на жорсткому диску консолі. Я відкрив консоль та ввів командне слово, яке активувало послідовність самознищення комп’ютера: лайношторм.

На екрані з’явився рядок прогресу, показуючи, що мій жорсткий диск тепер обнуляється і видаляється.

— Бувай, Максе, — прошепотів я.

— Адьйос, Вейде, — сказав Макс всього за кілька секунд до того, як його було видалено.

Сидячи в своєму тактильному кріслі, я вже відчував тепло, що надходило з іншого боку кімнати. Коли я зняв візор, то побачив дим, який проникав крізь отвори в дверях і стіні. Його було занадто багато і очисник повітря вже не справлявся. Я почав кашляти.

Дропкоп, який працював над моїми дверима, завершив роботу. Задимлене коло металу впало на підлогу з сильним гуркотом, який змусив мене підскочити в кріслі.

Коли зварювальник відступив, інший дропкоп вийшов вперед і з невеликої каністри розпилив навколо краю отвору якусь заморожувальну піну, охолоджуючи метал, щоб не обпектись, коли заходитиме всередину. А саме це вони збиралися зробити.

— Чисто! — крикнув один з них в коридорі. — Зброї не видно!

Першим в отвір заліз один з дропкопів, який мав електрошокову рушницю. Він раптово опинився прямо переді мною, націливши зброю