Читати книгу - "(не) обіцяй, Лоре Лея"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Поспати майже не вдається, тому о шостій ранку я уважно роздивляюсь похмурий ранок у місті Лева. Шукаю на карті точну адресу її універу і навіть здогадатись не можу, де саме її шукати. Довго блукаю вуличками в пошуку потрібної будівлі, доки я не помічаю знайому тендітну фігурку та хвилясте волосся, що визирає з-під шапки, коли моя Орися бадьоро чимчикує певно на пересдачу.
Красива, моя, така сама, якою я її знаю...
Щойно збираюсь покликати подругу, наче в сповільненому фільмуванні спостерігаю за тим, як якийсь ряжений бородань з посмішкою підходить до неї ближче, міцно обіймає і цілує в щоку.
В якийсь момент наші погляди зустрічаються і Орися мало не блідне від того, що помічає мене.
Неприємне відчуття коле в грудях. Бабуся була права, я зробив помилку.
Тому я різко розвертаюсь і йду в протилежному напрямку.
Куди? Не знаю.
Аби якомога далі звідси, бо душевний біль вогнем пече мене зсередини…
Навіщо я приїхав?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «(не) обіцяй, Лоре Лея», після закриття браузера.
