Читати книгу - "Поза законом, Олена Федорова"

     - То що, ти прийдеш? Ми будемо зараз у “Каштані”.

     Прослухавши відповідь, Денис радісно потер руки. Ну, ось день народження Веталя вдався!

    Він запросив до них на вечір уже дорослу Аглаю, яка сьогодні ввечері покаже клас! Не те, щоб вона була знаменитою профурою в місті. Але про неї ходили чутки, що вона ніколи не була проти группенсексу. А Вітасику сьогодні виповнюється вісімнадцять! Який хлопець не хоче в такому віці взяти участь у груповушці зі сміливим дівчиськом?

     Колись у нього був кілька разів перепихон з нею, і навіть, не за гроші! Пригостив коктейлем у барі і все! Але, з урахуванням сьогоднішнього приводу, треба буде не поскупитися. Все ж таки, оргія! Місцевого масштабу, звісно. Ось у великих містах він чув, класні телиці таке витворяють!!! З Аглаєю навряд чи можна буде спробувати, але… все колись буває вперше.

   Себе Денис вважав уже майже статевим гігантом. Йому заповітні вісімнадцять виповнилося вже півроку тому. За старих часів він уже готувався б йти до армії. Точніше, вже служив би. Якби, у нього батько не був його батьком, що беріг свого єдиного сина!

    У сьогоднішню компанію затесався ще молодший на рік Костян і старший, але надто скромний Петро, якому виповнилося вже двадцять. Петро взагалі справляв враження незайманого. Тому Аглая в компанії була терміново потрібна всім.

    До восьмої вечора компанія була у зборі. Четверо молодих хлопців зайняли столик у окремому кабінеті ресторану, який затишно розташувався у центрі міського парку відпочинку. Сюди й проникала музика із загальної зали, і чувся загальний шум і гамір, але й ніхто не ліз за їхній стіл.

    Коли до них прийшла Аглая, хлопці вже були доведені горілкою до веселої кондиції. Вони поки що твердо трималися на ногах, і розуміли, що відбувається.

    Дівка була не супер красунею, та й одягнена була так собі. Не модно, та й просто якось... блякло. Звичайна ситцева біла літня сукня в дрібну квіточку. Взагалі - застарілий варіант, напевно, маминого чи навіть бабусиного. Невиразне темне волосся, невиразні риси обличчя. І начебто, навіть, був макіяж, але… за звичайних обставин ніхто з присутніх на застіллі не став би до неї підкочувати.

     Але, як кажуть, не існує негарних жінок. Тим більше, з огляду на сюрприз для іменинника…

    Заради пристойності, її пригостили і горілкою, і їжею. Вона не стала скромничати. Другу стопку налила собі сама і почала смачно заїдати салатом. Тост вона, щоправда, проголосила за іменинника, попередньо дізнавшись, хто саме він із цієї компанії. Усі трохи поговорили ні про що, посмакували вульгарні анекдоти. Язики розв'язалися, і хлопці почали вголос цікавитись спектром послуг Аглаї.

    Звісно, ​​вона спочатку проголосила, що вона – не така. Але вже заради такої події, як день народження, типу наважилася на особистий подарунок іменинникові.

     - А скільки візьмеш, Аглає? - п'яно поцікавився вже розкутіший Петро.

     - А скільки даси? - відповіла запитанням на запитання дівка, пильно дивлячись йому в очі. - Скільки не шкода?

     - Та питання не скільки не шкода, а скільки є, - визнав хлопець.

     - Е-е-е! У нас сьогодні пристойний кеш, – витяг з кишені пачку купюр Денис та помахав нею над столом. - Тож, можеш працювати!

     Двері в кабінет відчинилися, це офіціант приніс рахунок.

     - Ми ще посидимо, – п'яно попередив той винуватець урочистості.

     - Звичайно, - кивнув офіціант і вийшов, не зачинивши двері.

    Віталій поплескав себе по стегні, жестом запрошуючи до себе Аглаю. Навпроти входу до кабінету сиділа компанія трохи піддатих пенсіонерів. І Веталю захотілося подражнити їх.

     - Візьмеш за щоку? - запитав він Аглаю.

    Та сповзла зі стільця, приземлившись навколішки та схилилася над його ширинкою. Веталь помітив здивований погляд стареньких напроти і розвеселився. Йому захотілось побешкетувати. Поки дівка поралася непослухливими пальцями над його блискавкою, Вітасик поглядом запросив Дениса приєднуватись. Той підняв ззаду поділ сукні Аглаї, розглядаючи її голі сідниці.

    У голові у хлопців уже пливло від випитого алкоголю, думки були ліниві та смішні. Денько не міг зрозуміти, вона взагалі була без трусів, чи це у неї були такі стрінги.

   Поки кожен із них був зайнятий своїми враженнями та п'яними роздумами, дідки залишалися так і сидіти із завмерлими обличчями, чим насмішили присутніх. Офіціант, що проходив повз, помітив здивування на обличчях пенсіонерів, простежив за об'єктом їх подиву і швидко зачинив перед ними двері до кабінету.

     - А, поїхали додому, – схаменувся Віталій. - Там уже ніхто не заважатиме, та й є, де розвернутися, не те, що в цій тісній будці.

   Вони викликали знайомого таксиста, і поклавши Аглаю до себе на коліна, поїхали до Веталю, заохочуючи її дорогою до мінету. Чи то швидка і нервова їзда таксиста, чи вибоїни на дорогах стали причиною неповного задоволення іменинника.

     Тому, безглуздо сміючись і тупочачи, компанія завалилася в особнячок Віталія. Його предки поїхали на відпочинок до Туреччини і привітали його ще вдень, перевівши на його карту достатній “подарунок”. Отже, весь будинок був у їхньому розпорядженні. Втім, господар, хоч і був п'яний, але не збирався пускати гостей по всьому будинку.

    З порога вони завалилися в гостьову частину будинку, зі своїм душем і туалетом. Гостьовий передпокій був досить великий, з величезним диваном, великим м'яким, майже білим килимом. І Аглая подумала, що непогано було б залишитися в такому будинку назавжди.