Читати книгу - "Океанаріум, Олег Петренко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
До відкриття залишилося не багато часу і після Сергія прийшов другий працівник якого звуть Андрій. Він високий і худий і завжди посміхається. Спустився по сходах і зробив кілька кроків уперед і посміхнувся від того, що прийшов на роботу. Подивився довкола і побачив маленьких і великих риб, які не звертаючи на нього уваги спокійно плавали в акваріумах. Підійшов до фонтану та кинув монету і тихо про себе сказав:
- Хочу, щоб моя мати ніколи не хворіла.
З посмішкою пішов далі в робочу кімнату переодягнутися, а Сергій був у зовсім іншому місці й займався робочими моментами та прибирав приміщення. Великий фонтан тихо доповнював нотами бризок атмосферу спокою. Кожна морська істота в цьому океанаріумі може виконувати різні бажання і кожен, хто живе в акваріумі, чимось допомагав людям у скрутну хвилину, але найбільше виконують бажання акваріум із золотими рибками, які постійно між собою шепочуться. У фонтані живе рідкісний червоний скат який також виконує бажання людей. Цього ската випадково на морі спіймали місцеві рибалки і вони вирішили віддати його до океанаріуму і це було правильне рішення, а тепер він допомагає людям. Великих розмірів і має шкіру червоного кольору. Привабливий та кумедний. Спілкується із золотими рибками і має свій інтелект. Відвідувачі, які заходять до океанаріуму, одразу звертають на нього увагу та посміхаються, а він хвостом у відповідь бризкає водою. Діти радіють і голосно сміються. Обережно ставиться до людей і перед тим, як виконати бажання, довго роздумує над тим, потрібне цій людині це бажання чи ні. Адже він виконує бажання за потреби, щоб допомогти людині та зробити її життя кращим. Виконує будь-яке бажання, але не мрії які людина сама може їх виконати. Відвідувачі, які хочуть багато грошей і влади, він не виконує, бо знає, що це руйнує інші життя невинних людей.
Сергій зробив роботу і підійшов до фонтану, щоб загадати своє бажання:
- Хочу щоб сьогодні було багато відвідувачів, які з радістю покинуть океанарієм.
Кинув монету, посміхнувся і пішов далі виконувати свою роботу з надією, що сьогодні, можливо, загадане бажання нарешті здійсниться, а можливо, й ні. Сергію подобається щоранку приходити до океанаріуму та загадувати бажання. Кожного разу загадує одне й те саме і постійно хоче, щоб було якнайбільше відвідувачів, які зможуть відпочити і змінити своє життя та стати щасливими людьми, адже цей заклад був побудований для того, щоб приносити людям радість і відпочинок. Щоб всі хто заходив всередину посміхався і так само ж покидав заклад зі щирою посмішкою. Посмішка ніколи не зраджує почуттям. На думку Сергія всі повинні посміхатися і радіти життю. Радіти життю і так щоб ніколи не було ніяких незручностей та завжди любили життя яким воно не було. Не знати страждань і насолоджуватися життям. Спокійно жити.
На горизонті сонце піднялося трохи вище і з неба почали летіти маленькі крапельки світла, які повільно лягали на дах океанаріуму, і поверхня даху почала сіяти жовтим теплим кольором. Усі прокинулися.
Сергій:
- Я сподіваюся на те, що сьогодні кожна людина, яка зайде в океанаріум, то вона в житті щось зрозуміє. Змінить ставлення до життя і покине це місце із зовсім іншими почуттями. Діти будуть голосно сміятися, а батьки радітимуть усмішці дітей. Скоро відкриття.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Океанаріум, Олег Петренко», після закриття браузера.