Читати книгу - "Нескорене серце: принцеса Ютен-Дора, Юліана Чава"

– Можу я запросити Вас на танець? – Джульєн вклонився, подав руку, з широкою сяючою усмішкою поглянув на мене з-під лоба і застиг в очікуванні. 

– Так, – знову коротко відповіла я, юнак схопив мене за руку, і відразу ж почала грати ніжна повільна мелодія. Мені ніколи не подобалась класична музика, я більше люблю щось сучасне, але зараз… Уся моя душа влилася в цю музику і поплила далеко-далеко за її мелодією. На обличчі мимоволі засяяла усмішка, Джульєн повів мене у танці. Не знаю, як мені вдавалися усі рухи так плавно і невимушено, неначе я вже тисячі разів танцювала цей танець. Увесь час Джульєн не відводив своїх очей від моїх, і я від його теж. Коли музика пішла на спад, а танець закінчувався, чомусь я просила ще. Ще і ще! Я була готова ось так танцювати, хоч до світанку. Я не хотіла, щоб закінчувалась музика, щоб закінчувався танець, закінчувалася ця ніч… Нехай ця чомусь така важлива мить для мене закарбується і у пам’яті, і у глибині мого серця.

– Принцесо, пробачте, але ми танцюємо вже більше чотирьох годин! Ви не стомилися? – Джульєн запитально поглянув на мене.

– Ні, зовсім ні, – знову на моєму обличчі заяскріла усмішка.

– А я, чесно кажучи, стомився… - Стиха сказав він.

– Вибач, що затримала тебе, – зойкнула я, зрозумівши, що ми, дійсно, затанцювалися.

– Принцесо, для мене честь розважити Вас і танцювати з Вами, і, якщо Ви хочете, ми можемо продовжити, – він знову вклонився.

– Ні, тобі вже час, – я відійшла від нього, і музика одразу ж затихла. Точно! Я ж так і не придумала, як зняти сукню! – Зачекай. Прошу, виконай ще одне моє прохання.

– Я до Ваших послуг, принцесо Ешлі.

– Навчи мене заклинанню, за допомогою якого можна переодягатися.

– Переодягатися? – юнак знову кинув на мене дивакуватий погляд. Мабуть, в його очах я виглядаю трохи ненормальною… – Добре.

Він підійшов до мене ближче.

– Просто уявіть, що Ви хотіли б одягнути, як Ви виглядали б. Потім змахніть рукою над собою, вливаючи в неї усю внутрішню енергію, яку відчуваєте. Спробуйте.

Я находу вигадала якусь вишневу сукню з мереживами, змахнула рукою, і мій наряд змінився. Ура! Але я ж не маю магічних здібностей! Як я змогла чаклувати? Дивно… Але Джульєн лише кількома словами розв’язав мою проблему. Як би мені попросити його, щоб він мене навчив магії?..