Читати книгу - "Вася буде моїм…, Анджеліка Джі"

Наступного дня Васі довелося працювати разом із Кароліною над шкільним проектом. Вона одразу ж погодилася, хоча й вирішила триматися від нього на відстані, аби не злякати.

– Отже, як розподілимо завдання? – спокійно запитала вона, відкриваючи зошит.

Вася на мить завмер. Він очікував від неї кокетства або надмірної уваги, але натомість побачив серйозну, зосереджену дівчину.

– Ну, можемо почати з дослідження, – відповів він, відводячи очі.

Час, проведений за проектом, пройшов спокійно. Але в кінці, коли вони закінчили роботу, Кароліна несподівано сказала:

– Дякую за допомогу. Ти добре справляєшся.
Це було щиро. Вася не звик до таких слів, особливо від Кароліни.

Він пішов додому, відчуваючи дивне тепло. “Може, я неправильно її оцінював?” – думав він.