Читати книгу - "Янгол у в'язниці , Alina Slynko"

Я більше не заперечувала того, що відчувала. Але чи справді я була готова жити з цими змінами?

Світ всередині мене змінювався, але я все ще не знала, як це прийняти.
Віра не просто з’являється. Вона потребує рішення, кроку вперед.

"Якщо я готова—що далі?"

---

Ранок із Надією: "Віра не змінює реальність, вона змінює тебе"

Я сіла поруч із нею після сніданку, дивлячись, як вона гортає сторінки книги.
Слова здавалися знайомими. Але чи справді я їх розуміла?

Я запитала:
— Якщо віра реальна, чому світ не змінюється?  

Надія не здивувалася питанням.  
— Світ залишається таким самим. Але віра змінює тебе.  

Я задумалася.  
— Якщо я змінюся… це означає, що я більше не буду такою, як раніше?  

 Вона посміхнулася.  
— Ти станеш тим, ким завжди мала бути.  

"Ці слова зачепили мене більше, ніж я очікувала."

Розмова з Мартою: "Ти вже зробила вибір"

Я знайшла її у дворі, де вона сиділа на старому дерев’яному стільці, вдивляючись у небо.

Я сказала:  
— Я не знаю, чи можу назвати це вірою.  

Марта глянула на мене, її погляд був спокійним, але пронизливим.
— Ти вже зробила вибір.  

Я нахилила голову, вдивляючись у землю.
Можливо, це і було вірою—коли ти ще не розумієш, але більше не можеш заперечувати.

Я прошепотіла:
— То що мені робити?  

"Вона не дала мені конкретної відповіді. Вона просто сказала: "Живи."

Я лежала у своїй камері, вдивляючись у світло, яке пробивалося через вузьке вікно.
Я вже не сумнівалася у тому, що відчувала. Але що робити з цим?  

"Боже, якщо я готова, веди мене далі."  

"Це більше не було питанням. Це був перший справжній крок вперед."

Я не знала, що чекати. Але вперше мене це не лякало.