Книги Українською Мовою » 💙 Драматургія » Талан 📚 - Українською

Читати книгу - "Талан"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Талан" автора Михайло Петрович Старицький. Жанр книги: 💙 Драматургія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 8 9 10 ... 30
Перейти на сторінку:
мене…

Ж а л i в н и ц ь к и й. Хiба вона видумує про вас?

М а р и н к а (засоромилась). Нi, не те… але для чого? Кому iнтересно? Мало що в кого не болить!

Ж а л i в н и ц ь к и й. Хороше у вас серце… (Хоче вийти).

М а р и н к а. Куди ж ви? Маруся зараз вийде…

Ж а л i в н и ц ь к и й (глянувши на дзигарi). Репетицiя швидко: спiзнюсь.

М а р и н к а. I менi б треба: Марусi лiпше…

Ж а л i в н и ц ь к и й. Слава богу. То й ходiм.

М а р и н к а. Так я зараз! (Побiгла до кiмнати).

В И Х I Д V

Тi ж i Юркович.

Ю р к о в и ч (влiта). Що? Як? Нiчого? Га? Нема… Отруїлась?

Ж а л i в н и ц ь к и й. Чи ви не сказились? З чого б же вона, борони боже…

Ю р к о в и ч. А знаєте, всякого бува… пригода… чоловiк часом не сподiвається, i раптом — пуф!

Ж а л i в н и ц ь к и й. Остатнього завжди стерегтись треба i держать язик за зубами…

Ю р к о в и ч. Що зуби — пусте! Але в чiм непорозумiння? Какой мотив атого таинственного исчезновения: закулисный или личный? Чи привереди, чи слабiсть, чи…

Ж а л i в н и ц ь к и й. Ви найкраще зробите, як дасте Марiї Iванiвнi спокiй, найкраще — i для неї, i для себе…

Ю р к о в и ч. Вибачайте, я хутко, не забарю часу… я нишком… В городе, знаете, разнеслись слухи, странные, неприятные… даже, если хотите, двусмысленного чего-нибудь. Кому же их проверить и исправить, как не нам? (Захлебываясь). Мы — стражи общественной совести, мы заведуем ее мнением, мы направляєм симпатии; на нас лежит злоба дня… Мы должны профильтрировать всякого новости и подносить публике оздоровленную пищу. Наконец, в интересах Марьи Ивановны… задля вигоди її треба провiяти, просiяти плiтки…

Ж а л i в н и ц ь к и й. Або наплодити їх iще бiльше?

Ю р к о в и ч. Сохрани бог, борони боже! Що ви? Ми малороси? Ми тiльки за правду!

Ж а л i в н и ц ь к и й. Так, так! Побiльше брехень надряпати та по трояку за стрiчку зцарапнути…

Ю р к о в и ч. Но-но! Який грубий матерiалiзм! Хто каже: всякому праця коштує, всяк за гешефт мусить мати… Але суть i вищi потреби… i я до Манi Лучицької дуже прихильний… i менi боляче… да, мне больно, если Котенко желает унизить ее, стремится выдвинуть какую-то посредственность, эту Квятковскую, коли розпускають чутку, що нiби Лучицька теє-то, як його…

Ж а л i в н и ц ь к и й. Що-о? Що кажуть?

Ю р к о в и ч. Так… я не од себе… а просто не варто…

Ж а л i в н и ц ь к и й. Нi, ви менi скажете! (Наступа).

Ю р к о в и ч (злякано). Не варт! Мало що з язика не спаде…

Ж а л i в н и ц ь к и й. Нi, ви менi скажете, iначе матимете дiло зi мною! Коли почали, то скажете!

Ю р к о в и ч (одступа). Та пусте… рiшительно…

Ж а л i в н и ц ь к и й (грiзно). Ну? Я не жартую. (Удержує його).

Ю р к о в и ч. Тiльки це не я… не я… а чув…

Ж а л i в н и ц ь к и й. Ну! Ну ж! (Бере за плече).

Ю р к о в и ч. Кажуть… тiльки не я… нiби Лучицька… вiрте, не я… перше з вами, а тепер хтось другий… ну i сварка… ну з того й не гра…

Ж а л i в н и ц ь к и й. Лучицька! А? (Трясе його). Дякуй бога, що ти тут!

Ю р к о в и ч. Позвольте… сделайте милость… оставьте… не я!

Ж а л i в н и ц ь к и й. Я знайду, хто це виблював… i знай, що тому чи тобi — не животiти…

Ю р к о в и ч. Ферфал!.. Пожалуста… Ой! Заспокойтесь!

Ж а л i в н и ц ь к и й (трясе його). Не жи-во-тi-ти! (Вийшов).

Ю р к о в и ч (пiсля паузи). Уф! Хорошого положекие нашего брата репортера? Патрон гвалтом требует новостей и новостей: подноси ему всю подноготную, вкрадывайся в душу людскую, вьпытывай, на последний конец — ложись, рожай ему й подавай! И что за зто? Три копейки от строчки! И за три копейки всякий на тебе лезет корректировать, — хорошо? И рискуй своим благообразием, — отлично? Мало этого: выберется вот этакий собака й попробует в гроб вогнать… й вгонит. Что ему? Вгонит! Там кулак… хай його маму мордує!.. А? Антик? Нi, цум тейфель! Буду проситься в фельетонiсти, — все-таки меньше риску!..

В И Х I Д VI

Тi ж i лакей, потiм Палажка.

Л а к е й (в дверях). Еще не отпили…

Ю р к о в и ч (потай). А что, братец, не заметил, не ссорились здесь? Вот с актером, что вышел?

Л а к е й. Не могим знать. (Пiшов).

П а л а ж к а (виходячи). А ти, брехунець, чого влiз? Iди, iди собi геть! (Випроваджує за дверi).

Ю р к о в и ч (на ходу). Мужва!

В И Х I Д VII

Лучицька, Палажка й Маринка.

Л у ч и ц ь к а (сiда й налива каву). Кого се ви так, няню, церемонно?

П а л а ж к а. А того, що нишпорить та тiльки плiтки плете… От що цуциком за товстим паном бiга.

Л у ч и ц ь к а. Юрковича? Чого ж ви на його так?

М а р и н к а. Не люблю

1 ... 8 9 10 ... 30
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Талан», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Талан"