Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Безмірна залежність 📚 - Українською

Читати книгу - "Безмірна залежність"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Безмірна залежність" автора Лола Астра. Жанр книги: 💙 Сучасна проза / 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 8 9 10 ... 104
Перейти на сторінку:
зводити з розуму, але він і серйозний, моральний. Дідько, я так хочу його, я так хочу до нього. Поговорила з ним, і все стало таким реальним. Сподіваюся, що одного разу ми з ним зустрінемося. Мрію про майбутню зустріч. 25.04.2017, 17:00

Я знаю, що ми з Іллею не будемо разом. Мені потрібно заспокоїтися і викинути цю нісенітницю з голови. Навряд чи для нього це серйозно. Впевнена, він почав сумніватися. Нам нереально бути разом. Але я б дуже хотіла з ним просто побачитися. Іллюша! Почуй мене зараз!

26.04.2017, 18:15

Найскладніше — це припинити чекати, припинити будувати плани. Цей щоденник допомагає мені впоратися, але не рятує від почуттів. Бракує тепла, хоча б віртуального. А коли Ілля поруч, все здається реальним. Зараз я буду перечитувати його повідомлення. Він діє на мене, як заспокійливе. Він відноситься до тієї категорії чоловіків, до якої завжди тяглася моя душа. Він не з тих, хто любить принижувати, знущатися, самостверджуватися за інший рахунок. Він ставиться до мене з повагою. Ах, як шкода, що він так далеко. Це може стати серйозною проблемою, він може злякатися і почати уникати мене. Але сподіваюся, що він вже дорослий і не вчинить так зі мною.

26.04.2017, 22:02»

Після нашої розмови Ілля знову зник на декілька днів, але мене це не турбувало, адже все тільки починалося. Його не було онлайн, отже, він працював, і я йому теж не писала, щоб не турбувати. Але через три дні вже сумувала за ним дуже. Особливо після того, як втратила свідомість, чого зі мною не траплялося років сім-вісім.

Це сталося після зустрічі з подругою, коли я їхала додому в автобусі. Було спекотно, і я розв'язала шарфик, але вже через мить отямилася на підлозі автобуса. На щастя, люди навколо виявилися дуже добрими і турботливими: мені поступилися місцем, надали першу допомогу, провели додому.

Коли ти закоханий, тобі хочеться ділитися печалями і радощами з коханою людиною, ти відчуваєш себе захищеним, тому що ти не один. Це відчуття і робить тебе щасливим. Тому тільки-но я прийшла до тями, мені захотілося поділитися тим, що сталося, з Іллею, хотілося, щоб він пожалів мене, підтримав. І я написала йому про те, що трапилося. Але він нічого не відповів — його не було в мережі.

«Хочу, аби Іллюша прив'язався до мене так само сильно, як і я до нього, або ще сильніше: щоб думав і мріяв про мене кожного дня, почав писати і телефонувати мені частіше. Хочу, щоб він полюбив мене по-справжньому, а я любитиму його. Щоб він запропонував нам зустрітися в реальному житті, і зустріч дійсно відбулася. Хочу, щоб ми з ним обнімалися, цілувалися, кохалися, бачилися частіше, побудували справжні, міцні, серйозні стосунки. Хочу бути з ним щасливою. Щоб ми поважали одне одного, кохали, хотіли, щоб не набридали одне одному, щоб у нас були однакові погляди на життя, щоб ми були щасливі разом, щоб не сварилися і жили весело і в достатку. Хочу бути гарною і люблячою дружиною, дівчиною, коханкою, і щоб мене любили, цінували, поважали, дбали про мене. Хочу прокинутися цього ранку і побачити від нього повідомлення, причому таке, яке вселить у мене впевненість. Хочу світитися від щастя й усвідомлення того, що мене кохають, кожного дня. Хочу, щоб всі ці бажання здійснилися якомога швидше!

29.04.2017, 00:11»

Наступного дня він з'явився в соцмережі приблизно опівдні. Почав розміщувати у себе на сторінці нові записи, ставити лайки, активно коментувати записи своїх друзів. Але мені він нічого не відповідав. Я заходила в мережу кожних п'ять хвилин, а то й частіше, хоча була в цей час в гостях у батьків. Мама жваво мені щось розповідала, а я з хвилюванням дивилася в телефон.

І, о диво, коли мама махнула на мене рукою і вийшла з кімнати, я, нарешті, побачила довгоочікуване повідомлення від нього. Це була картинка з написом «Привіт, bitch!»

Мене накрило хвилею розчарування. Що це взагалі за ставлення до мене? Друге слово було затемнено, але це не завадило мені його прочитати. Яка неповага — звертатися до мене такими словами!

Цілий день Ілля був в мережі, активно лайкав, коментував і, напевно, спілкувався з іншими дівчатами, а на моє повідомлення зумів написати тільки це? У пориві гніву я відповіла:

«Що це за нешанобливе ставлення до мене? Ти занадто несерйозний. Не очікувала від тебе такого. Тобі потрібна дівчина простіша. Не пиши мені більше, якщо це все, що ти можеш мені сказати».

«ОК», — надійшла коротка відповідь, і я миттєво опустилася з небес на землю. Мій колишній чоловік теж завжди так відповідав, коли ми сварилися, я ненавиділа це слово. Залишок дня був остаточно зіпсований, а ще вранці було стільки надій.

«Бажання не здійснилося! Ненавиджу своє життя! Я відпустила Іллю, а він цьому і радий. Напевно, думає, що я хвора істеричка, а це означає, що він мене не розуміє. Він більше не напише, мені залишається забути його, але це так боляче. Не знаю, як пережити ці дні на самоті. Цілих три вихідних дні! Вчора я чекала, що він напише мені щось миле й добре, а він знову просто віджартовувався. Сидів в мережі, але мені не писав. Напевно, спілкувався з іншими дівчатами. А мені так боляче і прикро від усвідомлення того, що я йому не подобаюся. Моє життя — це лайно. Коли я вже помру? Я хочу припинити відчувати, я не хочу більше закохуватися. Я ненавиджу чоловіків за їхню черствість і дурість. Я їх усіх зневажаю, щоб вони всі вимерли! Я не хочу жити. Я втомилася плакати кожного дня. Я хочу померти.

30.04.2017, 0 9:43»

Заспокоєння не прийшло і наступного дня. Я прокинулася вранці й одразу — в телефон, а там нічого. Хвилювання здавлювало груди, я не хотіла втрачати Іллю, адже він

1 ... 8 9 10 ... 104
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Безмірна залежність», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Безмірна залежність"