Читати книгу - "Принцеса для демона, Стефанія Лін"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Сеер, не надто жорстоко? Активуй печать вже, нехай відчує біль, та й приповзе сама назад.
– Мель, цю потрібно провчити. Вона ж гірше за негоду, ніколи не знаєш в який бік поверне.
– Прямо як ти! – Фиркає брат та ховає обличчя за склянкою напою. І усмішку.
– Прямо як я. – Тихо повторюю й спостерігаю як темна грива Лелі завернула ліворуч. Що ж, шоу починається. Скоро весь палац почує крики з того боку.
****
Леля
Ліс зустрічає ідеальною тишею. Це дивно. Якщо поруч з палацом чути постійну трель та спів тварин, то тут ніби в склепі. Єдиний звук – шепіт листя від легкого вітру.
– Знаєш, тут якось моторошно. – Коментує Дашка.
– А в палаці демона ні?
– В палаці демона стіни й немає такої тиші. ….Ай!
Зі здивуванням, шоком та сміхом одночасно спостерігаю, як Дашка запинається за коріння дерева й падає обличчям в листя та траву на землі.
– Під ноги дивитись не пробувала?
– Пробувала! – Бурчить. – Коріння не видно, темно ж…
– Стоп. Не ворушись. – Кажу помітивши дещо дивне: під Дашкою коріння починає рухатися, ніби живе.
– Що? – Подруга починає панікувати. – Що таке? Лелька!?
– Просто не ворушись. – Шепочу. Сама не знаю чому.
– Леля!
Спостерігаю за тим, як листя, трава та сама земля повільно виростають, осідлані Дашкою, як пагорб, просто на очах.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Принцеса для демона, Стефанія Лін», після закриття браузера.
