Читати книгу - "Замкнене коло"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Молодик замовк, змахнув непрохані сльозинки, що покотилися по обличчю.
– Ні, я не плачу, матусю, бо у нас усе добре. Все налагодилося після того, як ти пішла від нас. Шкода, дуже шкода, що ти не з нами й не можеш порадіти. Я часто думаю про те, чи справді ти бачила свою бабусю в натовпі, чи то був плід твоєї уяви? Зараз я часто вдивляюся в юрбу народу на вулицях, у метро, шукаючи очима твою постать. Сьогодні мені здалося, що бачив тебе у підземці, хотів наздогнати, але зрозумів, що ти не можеш там бути. Але мене знову тягне туди, щоб бодай здалеку побачите тебе. Та чи вдасться?
Мишко поклав троянди на білий сніг, який гладенькою ковдрою вкривав могилу. Юнак поцілував портрет матері на мармурі, яка мала вигляд такий щасливий і відкритий назустріч людям…
2012 р.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Замкнене коло», після закриття браузера.