Читати книгу - "Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів"

і терористичних організацій належить і ЗМІ, як традиційним (друкованим та аудіовізуальним), так і бінарнокодованим (Інтернет). Найдоступнішою для цього є глобальна мережа Інтернет. Під виглядом розважальних ігрових веб-сайтів в Інтернеті члени злочинних угруповань і терористичних організацій, які можуть перебувати в різних куточках планети, з допомогою методів стеганографії мають можливість вільно обмінюватись інструкціями щодо об’єктів здійснення нових злочинів, терористичних актів, схемами та фотозображеннями об’єктів посягань, картами тощо.

Останнім часом з’явилися нові способи кодування і шифрування інформації, для розшифрування яких недостатньо навіть залучення до роботи всіх комп’ютерів США. Будь-хто, а отже, і члени терористичних організацій можуть зашифрувати з допомогою доступної комп’ютерної програми PGP електронне послання у такий спосіб, що навіть секретній системі перехоплення інформації “Ешелон” знадобиться досить багато часу, щоб його розкодувати, до того ж це не завжди вдається. Аналогічно створюються програми і для мобільних телефонів, що значно ускладнює роботу відповідних правоохоронних органів. Також існує багато радіоорганізацій, які, використовуючи технології цифрового радіомовлення, передають свої програми через мережу Інтернет. З огляду на це зазначимо, що ще у березні 2000 р. директор ФБР Луї Фрі на закритому від преси засіданні виступив перед Сенатом США і заявив, що криптографія дає можливість терористам з “Хамас”, “Хезболлах”, “Аль-Каїда” підтримувати зв’язок один з одним без побоювань, що хтось їм завадить; це зводить нанівець спроби правоохоронних органів запобігати і розслідувати незаконну діяльність терористів.

Сучасні технічні можливості дають змогу терористам використовувати як таємні комунікаційні канали, крім Інтернету, й інші ЗМІ, адже останнім часом значно розширюється географія радіо- і телемовлення, розвивається супутникове телебачення, певні друковані видання виходять одночасно в кількох державах світу. Багато радіостанцій використовують мережу Інтернет для поширення своїх радіопрограм по всьому світу. Також слід враховувати перебування певних ЗМІ у власності або під контролем конкретних терористичних організацій: “Хезболлах” володіє телекомпанією “Аль-Манар”, “Аль-Каїда” — катарською супутниковою телекомпанією “Аль-Джазіра”. Крім того, в різний час повідомлення керівників “Аль-Каїди” були вперше оприлюднені в ЗМІ різних країн світу — в алжирській газеті “Аль-Йаум”, супутниковим телеканалом “Близькосхідний центр мовлення”, афганським інформаційним агентством Afghan Islamic Press, в арабомовній газеті “Лшарк Аль-Авсат”, яка видається в Лондоні, та ін.

Зробивши припущення про те, що в осередків терористичної організації налагоджено контакти з багатьма ЗМІ у різних країнах світу, можна зробити висновок, що сучасні телекомунікаційні мережі і системи дають змогу її членам використовувати різні офіційні відкриті канали для обміну зашифрованою інформацією. Крім того, у зв’язку з набуттям сучасною організованою злочинністю характеру транснаціональної, елементами якої є торгівля наркотичними засобами, зброєю, людьми тощо, постає необхідність виявлення та блокування правоохоронними органами можливості використання таємних комунікацій організованими злочинними групами. Лише у 2002 р. на території України правоохоронні органи виявили і припинили діяльність 21 організованої злочинної групи з міжнародними зв’язками.

З огляду на такий стан справ значна увага спецслужб і правоохоронних органів провідних країн світу приділяється виявленню таємних комунікацій між членами організованих злочинних груп і терористичних організацій. Так, у США, Великобританії та Німеччині існують спеціальні підрозділи фінансової розвідки, комп’ютерної розвідки, діяльність яких спрямована на виявлення комунікативних зв’язків членів терористичних організацій в Інтернеті. В Національній криптологічній школі Агентства національної безпеки (АНБ) США щороку проходять підготовку 19 тисяч спеціалістів (13,5 тисячі — цивільний персонал АНБ, 2,5 тисячі — військовий персонал і 3 тисячі — з інших відомств). Таку підготовку спеціалістів також здійснюють й інші навчальні заклади США. З метою унеможливити використання членами “Аль-Каїди” повідомлень ЗМІ для передачі зашифрованої інформації тодішній прес-секретар Білого дому Арі Флейшер, після консультацій з експертами ЦРУ, звернувся 11 жовтня 2001 р. до провідних американських телекомпаній з проханням не передавати в ефір звернень лідерів “Аль-Каїди” до мусульманського світу, тому що ці плівки можуть містити закодовані послання до прихильників бен Ладена в інших країнах. Після проведеної відповідної наради керівники телеканалів АВС, CBS, CNN, NBC і Fox news погодилися не ретранслювати відеозвернень бен Ладена та інших членів “Аль-Каїди” без попереднього аналізу та підбору. На жаль, цю ідею було реалізовано тільки після того, як бен Ладен виступив на основних телеканалах провідних світових телекомпаній.

Серед прикладів виявлення спецслужбами та правоохоронними органами зашифрованих повідомлень терористів, які містили інструкції щодо організації та порядку вчинення терористичних актів, — арешт Халіла Діка в Пакистані у 1999 році. Він використовував шифрування комп’ютерних файлів при підготовці вибухів у Йорданії. Представники влади знайшли комп’ютер Діка в Пешаварі (Пакистан) і передали його Агентству національної безпеки США. Криптоаналітики, використовуючи суперкомп’ютери, розшифрували повідомлення, що дало можливість ФБР запобігти таким вибухам. Ще раніше, а саме 25 жовтня 1998 р., було пред’явлено обвинувачення Вадіху ель Хаге, якого підозрювали у причетності до вчинення вибухів у двох посольствах США у Східній Африці у 1998 році. Він відправляв зашифровані повідомлення по e-mail під різними вигаданими іменами (зокрема, “Норман” і “Абдус Саббур”) спільникам з “Аль-Каїди”. А Рамзі Юсеф, який керував вибухом у Всесвітньому торговому центрі у 1993 р., використовував шифровані файли для збереження плану атаки на 11 американських авіалайнерів. Представники філіппінської влади знайшли комп’ютер Юсефа в його будинку в Манілі у 1995 році. Спецслужби США розкрили шифр, але щоб розшифрувати тільки два з усіх файлів, знадобилося більше року.

З наведених прикладів чітко видно, що найбільшу увагу проблемі своєчасного перехоплення, фіксування та розшифрування закодованих повідомлень терористів приділяють сьогодні в США. Ще за часів перебування на посту президента США Б. Клінтона правоохоронні органи цієї країни неодноразово зверталися до виробників комп’ютерної техніки погодитися на стандартизацію кодувального обладнання — скремблерів, які мали б забезпечити захист інформації від небажаного втручання, але не з боку правоохоронних органів. З цією метою адміністрація Б. Клінтона виступила з пропозицією про застосування в комп’ютерній індустрії так званого кліпер-чипа — кодувального пристрою, розробленого за участю експертів АНБ США. На відміну від інших кодувальних систем, інформація, передана кліпер-чипом може бути дешифрована правоохоронцями за допомогою “електронних ключів”. Планувалося, що їх матимуть лише два федеральні відомства і використовуватимуть лише для дешифрування інформації стосовно осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів. Проте сам факт існування “електронних ключів” зробив проект “кліппер-чипа” комерційно непривабливим для потенційних покупців, особливо з-за кордону. Тому від цієї програми відмовилися. Натомість інтерес до контролю зашифрованих повідомлень зберігається і сьогодні. У Конгресі США вже неодноразово порушувалося питання щодо заборони використання дуже складних шифрувальних програм, які значно утруднюють роботу відповідних служб щодо виявлення і блокування таємних комунікацій терористів.

Згідно з указом Президента України “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод” від 18 лютого 2002 р. серед пріоритетних напрямів діяльності