Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Ніж, якого не відпустиш 📚 - Українською

Читати книгу - "Ніж, якого не відпустиш"

298
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ніж, якого не відпустиш" автора Патрік Несс. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 89 90
Перейти на сторінку:
class="p">Дорога веде до великої церкви спереді, вона стоїть серед дерев, дзвіниця височіє над центральною площею, яка перед нею.

І там теж нікого нема.

Ні.

— ПОМОЖІТЬ!

Я біжу на площу, перебігаю її, розглядаюся на всі боки, прислухаюся…

Ні.

Ні.

Пусто.

Віола важко дихає в мене на руках.

А Притулок пустий.

Я вибігаю на середину площі.

Нікого не видно і не чути.

Я знову розглядаюся.

— ПОМОЖІТЬ! — кричу.

Але нікого нема.

Притулок геть зовсім порожній.

І тут узагалі нема ніякої надії.

Віола трошки вислизає з моїх рук, і мені приходиться стати на коліна, аби підхопити її. Моя сорочка впала з її рани, і тепер одною рукою я мушу тримати її на місці.

Нічого не лишилося. Торба, бінокулі, книжка моєї мами, я розумію, шо це всьо я лишив там на схилі.

У нас із Віолою є лише ми двоє, це всьо шо ми маємо на цілому світі.

А вона так сильно кровить…

— Тодде? — каже вона, її голос тихий і непевний.

— Будьласка, — кажу я, мої очі плачуть, голос ламається. — Будьласка.

Будьласка будьласка будьласка будьласка будьласка…

— Ну, раз уже ти так гарно просиш, — чути голос із іншого боку площі, голос, який навіть не переймається тим, аби крикнути.

Я дивлюся.

Зза церкви виїжжає одинокий кінь.

З одиноким вершником.

— Ні, — шепочу я.

Ні.

Ні.

— Так, Тодде, — каже мер Прентісс. — Таки так.

Він сидить на коні майже ліниво, майже ліниво їде площею до мене. Він такий само спокійний і безтурботний як завжди, ніякого поту на одязі, він навіть у верхових рукавицях, навіть у чистих чоботах.

Це неможливо.

Це взагалі ніяк неможливо.

— Як ви можете бути тут? — кажу я, все голосніше і голосніше. — Як?..

— Навіть дурний знає, шо до Притулку є дві дороги, — каже він, його голос спокійний і шовковий, він майже либиться, але ще ні.

Та пилюка шо ми бачили. Пилюка, яку ми вчора бачили, яка рухалася до Притулку.

— Але як? — кажу я, такий приголомшений, шо ледве видобуваю з себе слова. — Армія була мінімум за день…

— Іноді чутки про армію не менш ефективні за саму армію, хлопчику, — каже він. — Умови капітуляції були якнайкращі. Одна з них, до речі — очистити вулиці, аби я міг привітати тебе особисто, — він дивиться назад на водоспад. — Хоть я, звісно, чекав, шо тебе приведе мій син.

Я розглядаюся площею, і тепер бачу лиця, лиця, шо визирають з вікон, з дверей.

Я бачу ще чотирьох людей на конях, котрі виїжжають зза церкви.

Я знову дивлюся на мера Прентісса.

— О, тепер я президент Прентісс, — каже він. — Постарайся, будь добрий, запам’ятати.

І тут я розумію.

Я не чую його Шуму.

Нічийого не чую.

— Отож, — каже він. — Таки не чуєш, хоть це й дуже цікава історія, і не з тих, які тобі…

Віола ще трошки ссувається з моїх рук, і ніби зболено зітхає.

— Будьласка, — кажу я. — Врятуйте її! Я зроблю всьошо схочете! Я вступлю до армії! Я…

— Терплячі отримують усе, — каже мер, нарешті виглядаючи трошки знервовано.

Він одним легким рухом злазить із коня і починає знімати рукавиці, по одному пальцю.

І я знаю, шо ми програли.

Всьо пропало.

Всьо скінчилося.

— Як новопризначений президент цієї нашої премилої планети, — каже мер, простягаючи руку, ніби показуючи мені світ, якого я дотепер не бачив, — дозволь мені бути першим, хто привітає тебе в його новій столиці.

— Тодде? — із закритими очима шепоче Віола.

Я міцно тулю її до себе.

— Вибач, — шепочу я до неї. — Ну вибач.

Ми забігли в пастку.

Ми пробігли за край світу.

— Ласкаво просимо, — каже мер, — до Нью-Прентісстауна.

Про автора

Патрік Несс — автор десяти романів, зокрема бестселера New York Times — “The Rest of Us Just Live Here”, трилогії “Chaos Walking” (в українському перекладі — «Ходячий Хаос»), “More Than This”, “Release” та “A Monster Calls” (в українському перекладі — «Поклик монстра»). Також Несс написав сценарії до серіалу «Клас»(спін-оф відомого проекту каналу BBC «Доктор Хто»), фільму «Поклик монстра» за однойменним романом та довгоочікуваного блокбастера «Ходячий Хаос» із Томом Голландом і Дейзі Рідлі в головних ролях, вихід на екрани якого заплановано на 2020 рік.

1 ... 89 90
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ніж, якого не відпустиш», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Ніж, якого не відпустиш» жанру - 💙 Фантастика:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Ніж, якого не відпустиш"