Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Коротка історія семи вбивств 📚 - Українською

Читати книгу - "Коротка історія семи вбивств"

272
0
25.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Коротка історія семи вбивств" автора Марлон Джеймс. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 89 90 91 ... 247
Перейти на сторінку:

Каже Віпер і тисне на гальма

Моя голова б’ється об приладову дошку

Він викручує кермо, тисне на газ і... і... і...

Демус

атсун» летить іншою дорогою яку я навіть не знаю а потім ще одною потім бере ліворуч ще на одну де з-під коліс відстрибує якийсь пацан але все ’дно чути удар і всі кричать а Віпер каже — Заткніться вилупки заткніться — і ми знову повертаємо повертаємо і завертаємо в провулок такий вузький що зачіпаємо придорожні будинки від чо’о летять іскри а хтось скрикує чи всередині чи зовні автівки здається ми потрапляємо у вибоїну за нею ще в одну і ще в одну автівка скаче то вгору то вниз а потім нас заносить біля бару де грає його пісня бар з вивіскою «Пепсі» і старим зображенням «Швепсу» а Гекл каже — Треба викинути волину треба викинути волину — і викидає а Віпер обзиває його бомбоклатським ідіотом але їде далі й ми повертаємо праворуч на вузьку дорогу без ліхтарів де збиваємо собаку після чого повертаємо ліворуч потім праворуч і ніхто не знає де ми тепер я знаю що я не знаю а в самого голова вже хилиться і мені не пощастить на серці все сумніше і сумніше до рота підступає блювотиння я його стримую ми звертаємо в порожній провулок і ще один провулок і опиняємося на широкій дорозі що перетинає долину в Ґарбиджлендсі і тут я помічаю що фараони за нами вже не женуться а я хлопець і хочу свою жінку ту жінку яку зранку залишив знаючи що можливо не повернуся але не замислюючись над цим я хочу свою жінку але ніхто в автівці не промовляє ні звуку поки Гекл не каже що ми станемо обідом для собак ми горітимемо в пеклі нас усіх відтрахають ми опинимося під пригніченням нас знищать нам дадуть пожиттєве — і він починає плакати а Віпер зупиняє машину і виходить назовні а Джосі запитує — Що ти, бомбоклат, затіяв? — а Віпер витягує волину і відчиняє задні ліві дверцята — Забирайся з довбаної машини батоне — каже він Геклу. Але Гекл каже що нікуди не піде тоді Віпер стріляє в повітря а я думаю — Господи помилуй тепер нас точно зловлять — але Віпер прикладає волину до голови Гекла і каже мені — ацанчику лучче тобі пересісти бо зараз мізками заляпає — і Гекл почав нити — Я виходжу я виходжу мене вже нема — а Віпер вихоплює в нього М16 кидає на купу сміття вказує своєю зброєю і каже — Лучче тікай бо я з тобою більше справ не матиму — і коли той повертається бігти Віпер дає йому підсрачника Гекл підводиться і тікає а Віпер залазить назад в автівку зі словами — Усі хто хоче до нього приєднатися лучче вийдіть на хер з машини — але ніхто не хоче виходити а я б краще пішов у якусь печеру на пляжі або забився в якусь щілину а взагалі я просто хочу нюхнути ще одну доріжку ще одну доріжку ще одну доріжку поки живий бо розумію що мене вб’ють бо вони повинні адже я один з тих хто вбив його а це все ’дно що вбити Ісуса і я хочу щоб моя жінка заспівала мені й краще б я помер від якоїсь хвороби гето типу поліомієліту цинги або водянки або від чого там ще мруть бідняки але Віпер заводить автівку і ми їдемо через Ґарбиджлендс що все не закінчується але до Копенгагену не заїжджаємо і в яру за Тренчтауном Віпер зупиняється виходить з автівки і тікає залишивши нас трьох він біжить і зникає в кущах які його ніби проковтують а я все жду що мене знудить а Джосі Вейлз на передньому сидінні дивиться на Бам-Бама і Бам-Бам вибігає і теж зникає десь на заході а Джосі Вейлз дивиться на мене і каже — Йобаний в рот дурень ти ж був майже собою поки не нанюхався Віперового лайна — і я питаю — Що ти таке верзеш? — але він також побіг кудись на схід у кущі які його проковтнули а я й далі чекаю наступного нападу блювоти і від цього мені закортіло сміятися хоча сміятися особливо нема чого особливо зараз тому я починаю плакати бо ж ніхто не дивиться принаймні я не бачу щоб хтось на мене дивився я хочу заплакати ще голосніше я хочу свою жінку хочу кокаїнову доріжку бо ненавиджу що кайф закінчується ненавиджу ще більше ніж думати про те що мене пристрелять і що не минуло ще й місяця як я почав нюхати але я вже перетворився на вуличного божевільного з кокаїновим голодом я божеволію і мій мозок зник там звідки не повертаються але ніщо не повертається назад і в цю мить у кущах угорі над яром наче щось ворухнулося і ті кущі спалахнули миготливими іскорками наче волосся від полум’я наче Неопалима купина з «Виходу» світло означає що сюди їде машина щоб зрізати яром дорогу це поліція я знаю що це поліція я відчуваю що це поліція тікати тікати тікати я перечіпаюсь через камінець і розбиваю коліно шепчу «бомбоклат» і намагаюся втекти але ліва нога не слухається як у вбивці в «Брудному Гаррі» тепер Гаррі женеться за мною хоча ні-ні-ні он там є зарості трави такі високі що можуть сховати мене як невеликий стільчик ховає великого кролика — куди він подівся куди він подівся? — але я не кролик я швидше Фоґорн Леґорн[259] і я сховаюся я справді сховаюся он в отій траві от бачите що я роблю але це все жарт... кажу що це жарт — хі-хі ха-ха ха-ха ха-ха — машина проїжджає повз але я не можу зупинитися і знай собі хихикаю — що вони мене зловлять —
1 ... 89 90 91 ... 247
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Коротка історія семи вбивств», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Коротка історія семи вбивств"