Читати книгу - "Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова"

У мене висвітилося повідомлення від Алекса, що він готовий.

— Мені пора, — сказала з посмішкою.

Рідні мене обійняли і випровадили на побачення.

— Погуляйте добре.

Зустрілися в Еширі, місто, в якому Алекс живе і працює після розподілу. Мене одразу обійняли і поцілували ніжно в губи.

— Тебе наскільки відпустили?

— Рамок не ставили.

— Це добре. Я вибрав нам місце для прогулянки.

— Знаю. Відкриєш?

— Так.

Місто було біля моря, і ми кілька годин поспіль гуляли набережною. Потім купили собі перекусити і поїли на ходу. Приємно було нарешті погуляти обійнявшись і періодично цілуватися. Перехожі на нас дивилися з посмішкою. Додому ми розійшлися, коли була майже північ. Я відкрила портал у будинок і тихенько пройшла до своєї кімнати. На щастя, нікого з дітей у ній не виявила і швидко заснула.

Вночі було видіння—попередження, що мене спробують викрасти, перехопивши портал. Вранці довелося потрясти рідних і потім набрати Лішкорта і дізнатися, як відкривати портал так, щоб його не перехопили. Магістр задумався і допоміг із магічною формулою.

— Дякую, що нагадала, потрібно студентам про це теж нагадати.

Завдяки цьому мій портал не перехопили, але я відчула, як це спробували зробити. Сьогодні гуляли в Еширі. Зустрілися з друзями Алекса та їхніми родинами. За нас пораділи. І дружно випровадили гуляти. Сьогодні вперше була в нього у квартирі. Коли залишилися наодинці, побачила, що на друга чекають зміни. Усю його четвірку переведуть в інше місто. Теж край країни, але інший регіон. Усе через їхню хорошу службу. У хлопців багато розкритих справ і хочуть за їхній рахунок поліпшити ситуацію в іншому регіоні, розповіла Алексу.

— Мені то, що, — усміхнувся він, — квартира мені не належить. А ось у хлопців діти, їм складніше переїжджати буде.

— Їм допоможуть. Але там обирайте будинки, що будуть сусідами. Дивись, — показала йому саме видіння. — Побачив?

— Так, ти вже делікатно показуєш.

Мене ніжно поцілували в губи.

— Я Гору це покажу.

Думала, сьогодні залишуся в нього на ніч. Алекс похитав головою і сказав:

— Ми з тобою нікуди не поспішаємо. І в нас лише друге повноцінне побачення. Я планую на повну насолодитися нашими зустрічами. І завтра нас чекають мої батьки в гості. Будуть шашлики і четвірка батька.

Просто кивнула і поцілувала його в губи. Він ніжно провів руками по спині й хрипло сказав.

— Тобі пора додому, кохана.

Сьогодні в ліжку був сюрприз у вигляді Ізи. Дерек відмовився забирати свою малявку. А варто було її перенести в її ліжечко. Вона через дві години прокинулася і знову притопала до мене. І вже до ранку спали в обнімку. Брат із дружиною нас так і застали. Тихо розсміялися і стали будити. Малеча розревілася.

— І що сталося? — запитала в неї сонно.

Вона схлипнула і сховала моську в мене на шиї. Обійняла дитину і погладила по спинці. Малятко почало заспокоюватися. Взявши її на руки, встала. Разом сходили, вмилися і привели себе до ладу.

— Ліє, а ви що, тільки цілуєтеся й обіймаєтеся? — запитав Дерек, коли ми з Ізою вийшли з ванни.

— Так, а що?

— Цікаво! Думав, ви накинетеся один на одного і буде дещо, а ви по правильному.

— Дереку, ми не поспішаємо. І насолоджуємося можливістю просто доторкнутися й обійнятися. А ти, як ще одну доньку назвеш?

— Що?! — здивоване запитання від брата з дружиною.

Я подивилася на Іру. Зосередилася на дарі, хм, вона ще не вагітна. Але скоро буде.

— Я що...?

— Ще ні, але поїздка на озеро буде плідною.

— Хм, я не проти, — проворкував Дерек, ловлячи дружину в обійми.

Його дружина тихо розсміялася і з любов'ю дивилася на нього. До них вклинилася Іза і попросилася до тата на ручки. Дерек підхопив кнопку на руки, і вони вдвох поцілували в щічки.

— А мене? — запитала з усмішкою.

Вони розсміялися і мені дісталося три поцілунки. Рідні сьогодні збиралися їхати на озеро.

— Чому не порталом? — запитала в братів, беручи чай.

— Ми там не були, — буркнув Дерек.

— Це там, де ми з дідусем відпочивали?

— Трохи далі, — відповів дідусь.

— І в чому проблема, портал відкрити?

Януш задоволено усміхнувся і сказав:

— Сонечко ти наше талановите, ти вже відкривала портали там, де не була?

— Ага, і не бачу проблем, щоб ти братик це теж зробив. Дар тобі навіщо тоді? Подивився місцевість у реальному часі й відкрив. Діти здуріють у машині, стільки їхати. Я досі пам'ятаю ту неймовірно нудну дорогу.

— Так-так, мала, ти мені допоможеш!

— Гаразд, якщо що, прийду до вас відпочивати.

— Само собою, ввечері чекаємо. Для тебе навіть кімната буде, — сказав батько.

Одразу після сніданку допомогла братові подивитися місцевість, і він сам відкрив портал. А там, коли вже решта побачили, куди відкривати, то вже й інші дорослі змогли відкрити портал. Діти раділи, що швидше потраплять до озера, а дорослі, що менше головного болю з поїздкою і не потрібно заспокоювати малюків у машині. Допомогла рідним перенести речі і навіть встигла покупатися в озері та погратися з дітьми. А коли Алекс надіслав повідомлення, попросила батька відкрити мені портал до Томаса.

— Спасибі, тату! — швидко поцілувала батька в щоку і прошмигнула в портал.

Батько Алекса посміхнувся моєму батькові. А мене в обійми спіймав мій котик.

— Гарного відпочинку, — сказали батьки одночасно і розсміялися.

Коли портал закрився, Томас запитав:

— Де це твої?

— Біля озера в лісі. Там добре.

— Ви так мило виглядаєте, — муркотнув друг Томаса Ліріт. — Дочекався свого дива хлопчик.

Повернулася в обіймах коханого і поцілувала його в підборіддя. Я хоч і витягнулася, але була майже на голову нижчою за Алекса. Він тихо замурчав і нахилився, поцілував у губи.  Батьки Алекса дивилися на нас із посмішкою, а його мама радісно зітхала і втирала сльози розчулення. У коханого було ще три брати, і мама була в очікуванні п'ятого малюка.