Читати книгу - "Північний вітер"

мене неможливо. Твоє мовчання це доводить. Ти не питаєш. Ти ні про що не питаєш. Це — мораль, якої ти мене вчиш. Немає нападу шаленої злоби, немає намагання врятувати нас, немає відчаю. Ти нічого не робиш. Нічого. Ти мовчиш. Ти не питаєш чому. Чиниш так, наче все знав. Ти мене караєш. Твоє розчарування може бути лише половиною мого, бо до мого власного розчарування додається ще уявлення про твоє.

Лео, я розповім тобі, чому в останню мить — це не голослівні слова, а справді в останню мить — я відмовилася йти до тебе. І винною в цьому була літера, одна-єдина хибна літера, що стояла саме там, де їй бути не належить. Лео, ти питав мене колись: «Що ти казатимеш Бернарду?» Пригадуєш мою відповідь? «Я скажу: „Я зустрічаюся з другом“». Так я і сказала. «Він запитає: „Я його знаю?“» Так він і запитав. «Я відповім: „Навряд. Я тобі про нього не розповідала“». Саме так я йому відповіла. «Тоді я додам: „Нам є про що поговорити. Повернуся пізно“». Так, саме так я і промовила. «А він скаже: „Розважайся“». Так, Лео, він так і сказав, але додав ще одне слово. Він сказав: «Розважайся, ЕММІ». То було вже звичне: «Розважайся», а тоді він зробив паузу і з’явилося слово «ЕММІ». Ледь чутний звук, наче порух вітру. Я завмерла. Він називає мене Емма, завжди лише Емма. Еммі він роками мене не називав. Я вже й не пригадую, коли востаннє він так до мене звертався.

Лео, буква «і» замість букви «а». Одна неправильна буква викликала в мене шок. Я не хотіла, щоб він це казав. ВІН не мав права її вимовляти. Вона прозвучала так викривально, так нищівно. Він наче здогадався, що зі мною коїться, наче зміг побачити мене наскрізь. Він наче хотів сказати: «Я знаю, що ти хочеш бути Еммі й будеш, зрештою, знову Еммі. Тож будь Еммі й розважайся». А я мала відповісти йому щось жахливе, мусила йому сказати: «Бернарде, я не просто хочу бути Еммі, я Є Еммі. Але я не твоя Еммі. Я Еммі іншого чоловіка. Він ніколи мене не бачив, але відкрив мене справжню. Він пізнав мене. Він витягнув мене з мого схрону. Я його Еммі. Я — Еммі для Лео. Не віриш? Я можу тобі це довести. У мене тут все записано».

Чи мучило мене сумління? Ні, Лео, мене не мучило сумління перед Бернардом. Я боялася себе.

Я пішла до своєї кімнати й хотіла надіслати тобі листа. Та не змогла. Ось це жалюгідне речення: «Мій любий Лео, я сьогодні не зможу до тебе прийти, тут дещо сталося». Я дивилася на це речення якусь мить, а тоді видалила. Я не могла тобі відмовити. То була б відмова самій собі.

Лео, щось відбулося. Моє почуття покинуло межі монітора комп’ютера. Впевнена, я кохаю тебе. І Бернард це відчув. Мені холодно. Дме північний вітер.

Що ми робитимемо далі?

Десять секунд потому

AW:

УВАГА. ЗМІНЕНА ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА. АДРЕСАТ БІЛЬШЕ НЕ МОЖЕ ОТРИМУВАТИ ВАШИХ ЛИСТІВ ЗА ЦІЄЮ АДРЕСОЮ. НОВІ ВХІДНІ ПОВІДОМЛЕННЯ БУДЕ АВТОМАТИЧНО ВИДАЛЕНО. ЗА ДОВІДКАМИ ЗВЕРТАЙТЕСЯ ДО СИСТЕМНОГО АДМІНІСТРАТОРА.

Примітки
1

Повернувся з Бухареста (англ.).

(обратно) 2

Крутий (анг.).

(обратно) 3

Вино з винограду сорту Совіньйон з виноробні Візинтіні зі східних верховин італійського регіону Фріулі.

(обратно) 4

Бастер Кітон (Джозеф Френк Кітон) — американський комедійний актор, режисер, сценарист і каскадер, який поряд із Чарлі Чапліном вважається одним із найвидатніших коміків усіх часів.

(обратно) 5

Горілка з лікером і соком.

(обратно) 6

Sugababes — британський жіночий музичний гурт (1998–2011 рр.).

(обратно) 7

Песто — класичний італійський соус для спагеті.

(обратно) 8

Єдиний і неповторний (англ.).

(обратно)