Читати книгу - "Вільні стосунки з босом, Ольга Вісмут"

— Чоловіче, Соня зайнята, — уїдливим тоном вставляє Аня. — Можете проходити повз.

Бере мене за руку. Так, розумію. Щось ми надто затримуємося.

Артем переводить на неї погляд, а потім повертається до мене.

— Я ще незаміжня, — стенаю плечима, — але заручена.

— Так? — трохи ніяковіє він.

— Так, Артеме. Але однаково, рада тебе зустріти. А що ти тут робиш? — киваю на двері салону.

— Це мій салон, — він з усмішкою підморгує мені. — Буде сумно — пиши, телефонуй.

Дістає візитку і простягає мені. Додає:

— Все ж я вже не той хлопець, який заробляв п’ять копійок.

— Ти знаєш, мені начхати, хто скільки заробляє. Головне, що потрібна мені людина поруч зі мною, — дивлюся на папірець у його пальцях і не поспішаю його брати. — І він не залишить мене в скрутній ситуації заради вигідної угоди. Прощавай, Артеме.

— Зрозумів, Артемко, — фиркає Аня й махає йому ручкою.

Ми йдемо.

Але ж так воно і є. Коли кохаєш когось, то живеш тільки ним. Гроші, бізнес, кар’єра і все інше відходить на задній план.

Підводжу обличчя до неба. Усміхаюся власним думкам.

Сьогодні мій чоловік отримає від мене позитивну відповідь.