Книги Українською Мовою » 💙 Любовне фентезі » Хроніка королівського відбору, Агата Задорожна 📚 - Українською

Читати книгу - "Хроніка королівського відбору, Агата Задорожна"

454
0
13.02.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Хроніка королівського відбору" автора Агата Задорожна. Жанр книги: 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 91 92 93 ... 136
Перейти на сторінку:

Вона знала Селестію. Знала не так, як Еллу, знала не так, як Лану – хоча і смерті цих двох наречених потрясли її. Разом з Селестією вони ходили на прогулянки і обговорювали найкращі фасони суконь, разом з нею вони пліткували про інших учасниць поза спинами. Селестія не була її подругою, ще ні; але за кілька тижнів чи, можливо, навіть днів, вона могла би нею стати. Але тепер вже ні. Тепер вже було надто пізно. 

Не було вже Селестії – була одна тільки голова на блюді та обезголовлене тіло, яке, можливо, ніколи не вдасться відшукати. І вбивця, яка все ще ходила на волі і стояла десь поряд із Йовілою. 

 – Йовіло, – почав Вітан, коли та розплакалася, але миттю замовк. – Я знаю. Я дуже співчуваю, – тільки й сказав він після тривалої паузи і пригорнув її до себе. Він розкачував її з боку у бік, зовсім непомітно, наче намагався присипити її істерику. І з часом це і справді спрацювало – залишилася тільки гикавка і неосяжне відчуття пустоти всередині. 

 – Я… – ніяково почав Вітан. – Вибач, я мушу зараз бути з Амелією. Я повернуся. Будь ласка, будь обережна. 

Він стиснув її долоні у тому ж теплому жесті, що й раніше. Йовіла розуміла. Селестія не була їй і у десяту частину такою ж близькою, як воячці. Між ними було щось особливе – ніжне і тихе – і вона навіть не могла уявити, як зараз почувається Амелія. 

Вона озирнулася вслід за Вітаном, і тоді побачила і Яра. Він кивнув їй наче запитально, а Йовіла повернула ствердний кивок. Яр не підійшов – він тримав на руках тіло Амелії; та теж знепритомніла від викиду сили. 

Решта наречених повільно піднімалися із підлоги. На деяких лишилися подряпини, інші ж були такі самі цілі, як і сама Йовіла. Через кілька митей троє чаклунів почали обережно тіснити їх до виходу та під конвоєм відвели до гуртожитку. Йовіла відчула, як чари на дверях за ними клацнули і запрацювали, замикаючи їх всередині кімнати. Сама Йовіла не знала, наскільки це було розумним кроком, враховуючи те, що серед них сиділа і вбивця. Тепер вона не могла би спати. Вона не знала, як зможе бути на відборі далі, спілкуватися з дівчатами, кожна з яких могла тримати за спиною ножа. 

Але також вона не могла уявити, як вона могла би покинути відбір. Тепер це стало по-справжньому особистим. Вона повинна була довести справу до кінця. 

У гуртожитку всі мовчали. Порушити тишу не наважувався ніхто, аж поки Аніт Канська не сказала гучно, але перелякано:

 – Це зробив хтось тут. Селестію вбила одна з вас. Я це знаю.

 І після цього тиша потонула у десятку розлючених, наляканих, тремтливих і вискливих голосів. 

1 ... 91 92 93 ... 136
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хроніка королівського відбору, Агата Задорожна», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Хроніка королівського відбору, Агата Задорожна"