Книги Українською Мовою » 💛 Міське фентезі » Хімера, Julia Shperova 📚 - Українською

Читати книгу - "Хімера, Julia Shperova"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Хімера" автора Julia Shperova. Жанр книги: 💛 Міське фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 91 92 93 ... 134
Перейти на сторінку:

- Дякую, Теренсе, - це ім'я нагадало йому про щось, але Джеймс не згадав що саме.

- А ти тямущий хлопчина, чи не так? - Знову заговорив продавець, коли Джеймс вже попрямував до виходу. - Може, й магів справжніх бачив?

Джеймс обернувся і як міг надав обличчю невимушений вираз.

- Ви ж знаєте, що чаклунства не існує?

Цікаво, як багато знає цей старий? І чи знає він, хто такий містер Хейз насправді? Джеймс сховав книги в багажник, щоб ті випадково не потрапили на очі батькові, і сів у машину. Він не бачив, як старий Теренс шепнув, дивлячись йому вслід:

- Vigilate.

Джеймс глянув на верхівки дерев, що тяглися за дорогою, обвів поглядом вулицю, кількох перехожих, лавку букініста. Старий вже зник у глибині своєї крамниці. Дивний дід, подумав Джеймс. Він знову відчув на собі сторонній погляд, погляд з нізвідки, як раптовий лоскіт десь між лопатками.

Джеймс раптом зрозумів, яка думка не давала йому спокою з самого ранку, постійно виникаючи на задвірках свідомості.

Магія. Він, напевно, зможе знайти опис ритуалу призову, за допомогою якого повернули його, і якщо пощастить, він зможе поговорити з містером Робустсоном і дізнатися, хто того вбив. Джеймс із сумнівом похитав головою. Краще попросити про це містера Хейза, він, напевно, зможе провести ритуал так, щоб ніхто нічого не дізнався. Та й шансів зробити все правильно, у досвідченого мага більше. Але чи він збереже це в секреті? І чи погодиться допомогти?

Стільниковий остаточно розрядився дорогою додому; Джеймс зачинив машину і поспішив до вхідних дверей. Ключ заїло і двері ніяк не хотіли відчинятися. Він так пропустить дзвінок Стівена! Як завжди все невчасно! Від люті Джеймс вдарив по дверях ногою і без сил опустився на ганок. Він важко віддихався і озирнувся: з протилежного боку тротуару стояв невідомий йому блискучий чорний джип з тонуванням; він оцінювально свиснув і обернувся до будинку знову. Двері виявилися відчиненими.

- Тату?

Жодної відповіді. Джеймс кинув куртку та рюкзак на підлогу. Він швидко підвівся до себе, зазирнув у кімнати Стівена та Ентоні - порожньо; спустився вниз. Двері відчинені, хтось має бути тут! З кухні долинули кроки.

Джеймс машинально пошукав очима рапіру, але не знайшовши її, обережно підійшов до дверей і зазирнув усередину.

- Тоні, це ти! Ти повернувся! Де пропадав? Батько вже почав божеволіти.

Джеймс полегшено підійшов до свого дядька. Ентоні Брістоул стояв посеред кухні зі склянкою води в руці; Поки Джеймс не з'явився, вся увага Тоні була зосереджена на цій склянці.

- Джеймсе, - і ця знайома усмішка раптом здалася Джеймсу іншою, чужою. І сам Ентоні видався йому чужим. Волосся акуратно зачесане назад, очі горять. І одягнений він у костюм, і здається, навіть дорогий. Куди тільки поділися вічні шорти та толстовки.

- Ти мене налякав. Я гадав, у будинок залізли грабіжники. Ми не чекали на тебе посеред тижня; і ти справді міг би зателефонувати, - Джеймс тріщав без угаву. - Добре виглядаєш, до речі.

Губи Тоні розтяглися в посмішці у відповідь, оголивши гарні рівні зуби. Його шрами стали майже непомітними, наче досвідчений пластичний хірург попрацював над ними.

- Дякую, Джеймсе. А ти вже бігаєш. Що з обличчям?

Хлопець провів пальцями по майже загоєних подряпинах, що залишилися після сутички з Дарко.

- Так, нічого особливого.

- Бачу ви добре проводите час, - Тоні подивився у бік гори немитого посуду в раковині. - Вечірку влаштовували, і без мене?

Усередині Джеймса ніби розчалася невидима пружина.

- Вранці у нас були Том і Пітер. От і ніколи було прибрати… Не знаю, чи тобі відомо. Батько, може, дзвонив тобі... Містера Робустсона, їхнього батька, не стало. Його вбили.

Права брова Ентоні сіпнулася вгору. Але очі дивилися, як і раніше, холодно.

- Невже. І коли все сталося?

- Минулої ночі. Ми потрапили додому тільки під ранок, тож…Так ти не дзвонив батькові?

- Ні ще ні. Наберу його трохи згодом.

Джеймс відчув дивну незручність, ніби він розмовляв із чужою людиною. Не з дядьком Тоні. Цей новий Ентоні йому не подобався.

Джеймс викинув цю думку з голови. Він так давно не бачився з дядьком, що просто не міг дозволити собі прогаяти цей шанс поговорити з ним. А костюм, зовнішній вигляд. Як тільки не змінює людей нова робота, думав він.

- Як справи на роботі? Ти до ладу не розповів чим займаєшся.

- О, дякую, досить добре. - Ентоні пройшов до раковини і влаштував свою склянку поверх решти посуду. Наче будував піраміду.

1 ... 91 92 93 ... 134
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Хімера, Julia Shperova», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Хімера, Julia Shperova"