Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » Cьоме пророцтво Семіраміди 📚 - Українською

Читати книгу - "Cьоме пророцтво Семіраміди"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Cьоме пророцтво Семіраміди" автора Марина Варич. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 91 92 93 ... 127
Перейти на сторінку:
пишу рапорт на звільнення.

— Для чого такий поспіх? — спробував вгамувати Херувима Срібний. — Мені здається, що справа зовсім не у воротах. Гомо сапієнс просто втратили інтерес до Раю. Те, що було раєм для первісних людей їм тепер видається лише клаптиком землі. — мовив Срібний, звертаючись до двох інших вершників. — Вони більше не вірять у Рай, так само як і в релігію, яка може рухнути немов ці ворота, якщо її зараз не змінити.

— Таке може статись, — з сумом констатував Сірий. — Я нещодавно повернувся з стрептизшоу у Версалі і помітив, що чоловіків більше не збуджують оголені жінки. Уявляєте? Тепер їх цікавлять оголені чоловіки. Інша дивовижа — нікому не до смаку чисті повітря та вода. Людям в кайф запах цигарок і автомобільних викидів, а до смаку — кока-кола. Не виключено, що й про рай у них уявлення змінилися.

— Яке жахіття! — вигукнув Сизий.

— Гей, — гукнув Херувим. — Мені до ваших справ нема діла. Краще скажіть, що з воротами?

— Гаразд, ми спробуємо залагодити справу з воротами. — лагідно мовив Срібний. — Повертайся до своєї роботи і не переймайся.

— Але не баріться.

Срібний похитав головою чи ти занепокоєно, чи задумливо.

Коли Херувим зник, Срібний вдруге таємним знаком поманив до себе родичів і вони нахилились над ним, утворивши три голови, подібні одна до одної лише різного віку, і прошепотів:

— Царство небесне, як те зерно гірчичне. Щойно посіяне — воно найдрібніше за все земне насіння. А як насіння виросте — постане над усі земні зілля. Царство небесне — тут, — і він торкнувся своєї скроні.

9

— Тільки без сентиментів, — багатозначно покосився на свою охорону містер Хардроун, коли Нік увійшов до кабінету на 105-му поверсі по вулиці Червоних Томатів. Мабуть побоювався, що Нік розчулено кинеться йому на шию.

— Хлопці, презентуйте гостю сувенір, — звернувся він до охорони.

Після цих слів шефа розвідки дебелий хлопчина, перевалюючись, наблизився до Ніка і простягнув йому продовгуватий футляр з позолотою. У футлярі лежали сонцезахисні окуляри з поляризацією. Нік питально глянув на Хрдроуна.

— Сонце нині дуже активне. Краще без окуляр на світ Божий не виходити — засліпить, — пояснив шеф розвідки.

Нік хитнув головою, про те, що має власні окуляри змовчав, окинув оком приймальню. Попри те, що на вулиці займався ранок у кімнаті панував напівморок і пахло цигарковим димом. Вікна були зашторені цупкою сірою тканиною, стіни понурого кольору не прикрашала жодна картина, на столі тьмяно блимав комп’ютер. Шеф таємної розвідки ненавидів яскраве світло і завжди оточував себе лише глибокими темними кольорами. Зрештою Нік стримано кивнув і покосився на постаті охоронців, обриси яких маячили в напівмороці.

— Довелося змінювати місце дислокації? — запитав він діловито.

— Бачу з пам’яттю все налагодилося, — усміхнувся Хардроун і подав знак після якого охоронці зникли за металевою ширмою. — ми тут вже третій місяць, тебе довго не було.

Нік опустився на стілець напроти Хардроуна.

— Лишається незрозумілими деякі питання, — почав Нік.

На лобі Хардроуна чітко вималювалося кілька зморшок. Він уважно дивився на Ніка, чекаючи продовження фрази.

— Флейбор… Він не за власним бажанням утримував мене в ізоляції. Він згадував про якусь сестру, але це нереальний персонаж. Я ніколи не мав сестер.

Хардроун продовжував дивитися на Ніка, не відриваючись.

— Не знаєш, хто міг мене туди запроторити? — випалив Нік.

Шеф похитав головою:

— Не знаю, друже, але моя тобі порада: не вір нікому. Навіть мені. І будь обережний зі своєю пам’яттю. Ми ніколи так і не дізнаємось хто ми насправді, ким були в минулому і ким станемо в майбутньому. Можливо це й на краще. Треба виконувати свою роботу тут і зараз, а що буде далі — час покаже.

— Рен… — почав Нік.

— Що сталося з ним я не знаю, — перебив Хардроун і Нікові здалося, що в його голосі зазвучали нотки невдоволення. — Я ніколи не був знайомий з ним і ТУ історію знаю лише з твоїх розповідей.

Нік кивнув:

— Я розумію.

— Ми шукали лише тебе, бо ти наш агент. — і додав поспішно, — Розумію про що ти думаєш… Але повір мені таке викрадення і утримання коштує ду-ж-же дорого. Подібним чином поводяться лише з вкрай небезпечними особами. Якби твій Рен був таким, розвідці було б відомо про це.

Нік знову кивнув. Хардроун продовжував:

— Знаю. Ти спробуєш знайти його. Нічого не маю проти, але в тебе є й інше завдання.

Нік уважно глянув на шефа розвідки:

— Я готовий.

— Цього тут замало. Ми досі не знаємо як діяти в цій ситуації.

Хардроун нахилився ближче до Ніка і хоча в кімнаті не було нікого окрім них запитав пошепки:

— Ти віруючий?

Від несподіванки Нік ледве не звалився зі стільця.

— До чого тут…

— Особисто я — ні, — мовив Хардроун ще тихіше. — Але 90 % населення віруючі і з цим треба рахуватися.

— Яке це має відношення…

— Безпосереднє. Не перебивай. Ти знаєш, що віруючі поділяються на всбістів і орутів. Лише нижчі прошарки суспільства думають, що всбіство і орутство релігія. Над ними стоять бійцівські загони, які усіляко шкодять своїм опонентам, вони згодні навіть загинути, насаджуючи свою віру, яка, втім, відрізняється від іншої лише проведенням обрядів, а не суттю. На цю священну війну їх благословляє верхівка — Святійші.

Верхівку складають 4 жриці, і ось тут парадокс: двоє з них належать до секти всбістів, інші двоє — до орутів. Самі жриці між собою не ворогують, їх місія підтримувати протистояння

1 ... 91 92 93 ... 127
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Cьоме пророцтво Семіраміди», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Cьоме пророцтво Семіраміди"