Читати книгу - "Невинна й небезпечна, Ольга Обська"

За годину подружжя де-Патріс вже було готове їхати в прокляту долину. Луїза зайшла до дочки попрощатися. Амалія ще спала. Її ніжний маленький довірливий янгол. Крихітні долоні були зворушливо підкладені під щічку. Луїза не стала будити дитину. Легенько провела рукою по її волоссю кольору осені. І торкнулася губами чола. Серце розривалося на частини. Коли наступного разу вона зможе торкнутися її?

— Святі отці, благаю, бережіть мою дитину! — прошепотіла Луїза гаряче.

Фаб'єн стояв поруч. Вона вперше бачила сльози в очах чоловіка.

Візард провів їх до проклятої долини. Далі велів діяти самим.

— Мені треба повертатися. Ваше зникнення доведеться пояснити трагічною загибеллю. Я розповім, що став свідком нещасного випадку — човен, на якому ви каталися озером, раптово перекинувся.

Луїза пам'ятала, як вони з Фаб'єном дісталися колодязів. Що сталося далі, було вкрите густим туманом. Вона прийшла до тями вже в рідному світі. Ось так і закінчилася їхня з чоловіком подорож у чужий «виворітний» світ.