Читати книгу - "Як я стала королевою, Ольга Обська"

По тілу Аліси знову прокотилася хвиля жару. Це було навіть не від поцілунку. Її тіло відреагувало більше не на його дотик, а на його слова.

Вона встала зі стільця і знову підійшла до підзорної труби. Їй треба було діяти, не можна було звертати увагу на свої почуття. Зараз Аліса не мала права вдаватися до їхнього аналізу.

— Поки остаточно не стемніло, треба ще раз пройтися віртуально нашим завтрашнім маршрутом, — розважливо заявила вона і припала до окуляра.

Погляд почав сканувати вже знайому місцевість: пересохле русло річки, зарості кущів, бур'яни, бур'яни, бур'яни, голу ділянку землі, знову зарості, болото та знову рослинність… і раптом Алісі впало в очі дещо дивне. Дещо таке, на що ні вона, ні Еміліо не звернули уваги раніше.